Поки немає звіту - ти не працював

Це ламає хребет майже всіх власників бізнесів. Звітність. Власник просто неймовірно жадає, щоб співробітники: • вносили вчасно показники, • заповнювали звіти, • фіксували результати - найманцям цього просто не зрозуміти. А у відповідь власник чує що? А ось цей комплект: «я не встиг», «я забув», «я потім заповню, це ж не так важливо», «я ж і так працював - ви бачили». Далі усі стадії (у власника/керівника):- розпач- торг - нагадування, вмовляння, - прийняття -«давайте якось без звітів», «головне ж результат». Ні. Це вам підсовують чергову казочку. А ось проста управлінська логіка. Для керівника показники - це питання виживання. Якщо власник: • не бачить цифр, • не бачить статистик, • не бачить динаміки,він не розуміє, що взагалі відбувається в його бізнесі. Якщо цього не бачить керівник, то не побачить і власник. Будь він 2 в 1-му чи окремо - але він не знає тоді: • де проблема, • де просіло, • хто справляється, • а хто просто бурно імітує на фоні іншихА співробітник цього не відчуває і не розуміє. Для нього звіт - це «ще одна табличка безглузда»,показники - «формальність непотрібна, на яку я тільки час витрачаю». А замість заповнення «я б краще цей час на роботу витратив». Чули ж це тисячі разів? Тому їм потрібно пояснювати одну просту річ: вибач, друже, без звіту твоя робота марна. Бо єдиний доказ того, що робота зроблена - це показники у звіті, які я побачу. Не твої слова. Не мої відчуття. Ти старався. Але і я не бездушна сволота. Просто справедливо хочу бачити конкретні цифри в конкретній формі - конкретний доказ. Бо якщо: • показники не внесені, • звіт не заповнений, • статистики немає,то для твого керівника це виглядає так:роботи не було. І платити тоді нема за що. Бо нема результату. Немає продукту. Це чесно. Бо найбільше, чого боїться найманий співробітник -це коли йому не виплатять зарплату вчасно. І саме тут проходить ваша точка управління. Поки людина думає, що: • можна не здавати звіт, • можна не вносити показники, • і при цьому отримати гроші,вона ніколи не буде ставитись до метрик серйозно. Але щойно з’являється проста і зрозуміла логіка:нема показника - нема роботи,нема роботи - нема зарплатні,різко починається магія. І звіти починають з’являтися. І показники починають вноситися. І раптом виявляється, що люди все прекрасно розуміють. І вони, взагалі, усі дуже розумні і спритні та й все встигають. А у вас показники це формальність чиста чи ви по них реально керуєте? Підписатись на Систему керованого бізнесу Михайла Гарбузова