Але чесно кажучи, найбільше я люблю в усіх фільмах та матеріалах про Гаррі Поттера — спогади про Алана Рікмана ☺️🪐 В попередній допис не влізло дві історії про Алана Рікмана. Дві довгих історії. Але одна смішна, а інша, яка розбила моє серденько своєю людяністю. І вони обидві мої улюблені з цієї книги.Смішна зі зйомок «Принца напівкровки»:Минуло пʼять довгих секунд мовчання. А потім ще десять. Мені стало цікаво, чи він взагалі почув мене. Повторити своє запитання? Але потім він повільно повернув голову і глянув на мене поглядом Снейпа. Я затамував подих і подумав, чия його часом не образив. Гелена щось викрикувала на задньому плані. Подув вітер. Було холодно, ми втомилися, і нам не дозволяли рухатися з місця, де ми стояли останні три години. То була не голлівудська червона доріжка.Дуже повільно, дуже виразно Алан промовив:— Я... хочу какати.Тоді він повернув голову і втупився в інший бік. Але коли він обертався, я побачив усмішку на його губах. І тоді я зрозумів, що Алан був далеко не тією страшною людиною, яким я його вважав, а людиною, яка вміє блискуче жартувати з незворушним виразом обличчя. Мені не потрібно було його остерігатися. Зовсім. Мені потрібно було насолоджуватися часом, проведеним із цією розумною, дотепною і цікавою людиною. Розбиває 💔:На початку зйомок кожному та кожній із нас дали власне крісло з іменем нашого персонажа на спинці. Ці крісла ми мали впродовж знімання всіх фільмів про Поттера.Одного разу Алан Рікман сидів разом із Геленою Бонем Картер, Гелен Маккрорі, Джейсоном Айзексом і Майклом Ґембоном. Навіть за стандартами «Гаррі Потера» це досить неймовірна компанія акторів-важковаговиків. Вершки британського кіносвіту. Вони сиділи у своїх зручних кріслах.Я мав набагато меншого розкладного стільця, бо коли починав зніматись, мої ноги не торкалися землі, якщо я сидів на високому. Алан миттєво підвівся. Він підійшов до одного з помічників режисера, вказав у мій бік і зажадав, щоб мені дали нормальне крісло, щоб я міг сидіти на тому самому рівні, що й решта. Спочатку я подумав, що він жартує, але незабаром зʼясувалося, що він був абсолютно серйозним. «Алане, друже, — сказав я, — усе добре, я радий сидіти на своєму низькому кріслі». Алан був непохитний. Він не здійняв галасу, був ввічливим і просто спокійно наполіг, щоб мені принесли стільця такої самої висоти, як і інші.Це була дрібниця, але я ніколи не забуду того вияву турботи. Алан хотів, щоб до молодшого актора ставилися так само, як і до зірок. Він не мусив цього робити, але той вчинок яскраво свідчить про те, яким він був. 👀 Не знаю як ви, але я тепер по іншому дивитимусь фільми в наступний раз. Зізнавайтесь, знали ці факти чи для вас вони теж були новими?)