🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩— Це тільки в тому випадку, Аріно, якщо твій грьобаний план із перехопленням кортежу спрацює ідеально, без накладок.​— Мої плани завжди працюють як швейцарський годинник, Олівія. Ти ж знаєш.​— Ну так, звісно, — Олівія знову не витримує і єхидно піднімає тонку брову. — Так каже жінка, яка вчора абсолютно випадково, чисто по приколу пішла й вийшла заміж серед ночі. Справжній зразок холодного планування.​Повільно, важко піднімаю на неї свій вбивчий погляд, пропалюючи її наскрізь.— Олівія. Замовкни, бляха.​— Все, все, мовчу. Робота понад усе.​— Нарешті.​Але ця зараза, звісно ж, просто так заспокоїтися не може. Вона нахиляється через стіл ближче до мене, заглядаючи в очі:— Просто скажи мені одну маленьку деталь чисто по-жіночому, для протоколу. Ти хоч прізвище в документах змінила, Караєва? Чи залишилася при своєму?​Сильніше стискаю щелепу, відчуваючи, як жовна ходять під шкірою. Леонід поруч теж зацікавлено піднімає брову, переводячи погляд на мене.— О? Невже? Мені теж цікаво.​— Навіть не починайте цю херню знову, — гарчу я, намагаючись дивитися в карту.​Олівія театрально прикриває рот долонею, удаючи глибокий шок:— Матір божа... Ти реально змінила! Ти тепер Караєва!​— Це абсолютно ніяк не стосується нашої сьогоднішньої бойової операції, Олівія!​— Аріна Караєва... Боже, як звучить! Я досі в дикому захваті!​— Я зараз розвернуся і просто піду звідси, а ви розгрібайте Примару самі, — погрожую я, хапаючи сумку.​— Куди ти підеш, сестричко? Не сміши мене, — сміється Олівія, хапаючи мене за лікоть. — У нас викрадення за суворим графіком, ти не можеш кинути родину в біді.Розділ уже на Букнет 😉