🤩🤩🤩🤩🤩🤩🤩— Про що задумалася, Олівія?— Про те, що, напевно, ви, як і моя мама, хотіли зовсім інших дітей.— Слухай, ну всі ми іноді хочемо інших дітей, але це не значить, що ми вас не любимо. Просто… напевно, десь глибоко в душі я також хотіла, щоб мої хлопці займалися чимось звичайним, щоб вони були не схожими на свого батька. Але це не значить, що я їх менше від цього люблю. Чи це не значить, що я не люблю їхнього батька. Просто хочеться, щоб діти були в безпеці. Хочеться, щоб їхнє життя склалося, можливо, інакше, ніж наше.— Але ж ви щаслива?— Щаслива, але це не відміняє того факту, скільки позаду і скільки всього довелося пережити. І якби повернути час назад, я б усе це пережила знову. Я б не відмовилася від того, що в мене було з Рустамом. Я не відмовилася б від своїх дітей і від усіх випробувань, які випали на нашу долю. Але якби була можливість обрати інше життя зі своїм чоловіком, зі своїми дітьми, де не було б оцього всього… я б, напевно, обрала його. Я не те щоб колись хотіла бути частиною цього світу. Просто я народилася вже в цьому світі і не мала особливого вибору.— А хіба пан Князєв...— Ні, звісно, він намагався мене від цього всього захистити, уберегти. Але ж ти розумієш, що коли ти вже частина цього світу, так легко з нього зникнути неможливо.— Але якщо проблема в іншому...— В чому?Пані Саліфова уважно дивиться на мене, наче вона вже й знає відповідь на це питання. Але все-таки хоче почути її від мене. Або дає мені можливість просто це проговорити.— В тому що мені подобається цей світ. Мені подобається бути його частиною, бути важливим його елементом. І мені не хочеться від нього тікати, не хочеться щось змінювати.— Ну тоді, Олівія, я тебе можу привітати. У тебе велике майбутнє. Знаєш, я завжди бачила в тобі не просто красиву дівчинку з неймовірними очима і волоссям. Я бачила в тобі стержень. Стержень, якого багатьом бракує. І саме тому, Олівія, я тебе настільки сильно люблю. Через те, що, дивлячись на тебе, я бачу жінку, якою я колись мріяла стати, але в мене вистачило характеру. Я щиро захоплююсь тобою і тим, як ти в цьому світі змогла не лише вижити, а й досягти таких успіхів. Саме тому, доню, я й мрію про таку невістку і, можливо, колись мій син одумається. Просто пам’ятай, що я завжди на твоєму боці.На декілька хвилин Міла замовкає, робить ковток мартіні, і дещо лукаво посміхається.— Якщо він когось приведе, я допоможу від неї позбутися.P.S. як на мене фото ідеально підходить для зображення Міли та Олівії😍