KRUPKIN

«Я б побажав вам щастя, але ви не знаєте що з ним робити».Ця фраза дуже глибока. Я проживав її багато разів, зустрічаючи на своєму шляху людей, які реально не розуміли, як обирати щастя.Щастя — то є вибір. Якщо дуже спрощено, то ми всі, можемо просто обирати бути щасливими, не дивлячись ні на що. Навіть коли нам здається, що навколо руйнується світ, ми в цей же момент можемо бути щасливими.Мені завжди було важко поряд з людьми, які замість щастя обирають: бути в постійному нитті, проблемах, втечі від реальності, негативі, інтригах, плітках, шукаючи в усьому та в усіх, хто винен в їх проблемах.Обираючи щастя, ми наче переходимо на інший рівень. І до нас в життя починають приходити люди, які також обрали щастя. З цими людьми на багато легше та цікавіше. Бо такі люди про глибину.А де глибина, там і ріст. Ріст в усьому. Чи це завжди комфортно? Не думаю. Але в цьому і суть, що поряд з такими людьми ти постійно ростеш, проживаючи об них неймовірні моменти свого життя.Це працює і в зворотному порядку. Ти сам починаєш віддавати в тисячі разів більше, починаєш впливати на життя людина, змінюючи її парадигму, погляди, думки, які трансформують не тільки ваші відносини, але і її життя.І в якийсь момент ти розумієш просту річ: щастя — не нагорода за правильно прожите життя. Це інструмент, яким ти це життя проживаєш.Ніхто не прийде і не навчить тебе бути щасливим. Це рішення, яке ти приймаєш щоранку, часто без жодної на те причини. Просто тому, що можеш.І чим більше людей навколо тебе це розуміють — тим сильніше твоє коло. Тим менше в ньому місця для нарікань і тим більше — для руху вперед.Обирайте щастя. Не тому, що все добре. А тому, що ти вирішив, що буде добре.А любити в глибині — це окремий рівень. Це той рівень, який відчувається тільки тоді, коли ти вже пройшов свій шлях у себе.Це новий рівень відчуттів. Новий рівень свідомості. Новий рівень дорослості.Бо любити поверхнево — вміє кожен. А любити глибоко — вміють одиниці. Ті, хто не бояться бачити іншу людину справжньою. Хто не тікає, коли стає незручно.#krupkin_рефлексії

Ну що, кайфова новина, друзі 🔥Ми з командою відкрили передпродаж навчальної програми Head of Sales🚀Це фундаментальна програма для керівників відділів продажів, підприємців і тих, хто хоче стати керівником відділу продажів. Вона про менеджмент, про вміння приймати управлінські рішення і виконувати всі функції керівника: планування роботи, створення команди, найм продавців, автоматизація процесів, управління, контроль і мотивація команди продажів.Пройшовши програму, ви зможете побудувати відділ продажів і керувати ним у будь-якій компанії. З 2021 року її пройшли сотні керівників українських компаній.👨‍💼Якщо ви власник бізнесу - ця програма допоможе побудувати зрозумілу систему управління продажами, щоб відділ працював не за рахунок вашої постійної участі. Ви зрозумієте, яким має бути сильний керівник відділу продажів, як ставити йому задачі, контролювати результат і поступово виходити з операційки.👨🏼‍💻Якщо ви вже керуєте відділом продажів - отримаєте практичні інструменти для управління командою, виконання планів, контролю показників і розвитку співробітників.🙎🏻‍♂️Якщо ви продавець, який хоче вирости до керівника, - зрозумієте, що входить у роль Head of Sales і які навички потрібно прокачати, щоб перейти на наступний рівень.Стартуємо в кінці серпня. Зараз найкращі умови і найнижчі ціни - кожні 2 тижні ціна зростатиме.Бронюйте місце за посиланням🔗

#krupkin_рефлексії Проживаючи “втрату” (не в прямому сенсі цього слова) коханої людини, я натрапив на роботу Фройда «Скорбота і меланхолія», 1917. І раптом усе стало на місця. Може і вам це також допоможе, якщо ви прямо зараз проживаєте щось подібне.Ось що він каже. Коли ми когось любимо, ми вкладаємо в цю людину частину себе — своєї психічної енергії. Вона стає місцем, куди йдуть наші плани, очікування, дрібні щоденні звички. «Куплю це — покажу їй». «Поїдемо туди разом». «Розкажу йому ввечері». І коли людина зникає — реальність вимагає, щоб ми всю цю енергію звідти забрали. А психіка впирається. Бо не хоче відпускати те, що любила.Той біль, який ти відчуваєш, — це і є саме відривання. Не метафора. Процес.Фройд назвав це «робота скорботи». І слово «робота» тут ключове. Скорбота — це не пасивне страждання, в якому ти просто лежиш і чекаєш, поки відпустить. Це активна внутрішня праця. Психіка по черзі піднімає кожен спогад, кожне сподівання, ще раз його проживає — і поступово, шматок за шматком, від нього відчіплюється. Тому це так виснажує. Тому тимчасово гасне інтерес до всього зовнішнього. Тому це неможливо зробити швидко, скільки б ти себе не квапив.І тут — дві речі, які особисто мене витягнули.Перша. Фройд чітко відрізняв нормальну скорботу від меланхолії — того, що ми сьогодні назвали б депресією. Різниця проста: у меланхолії людина починає жерти саму себе. Втрачає самоповагу, знецінює себе, звинувачує. У здоровій скорботі цього немає. Світ здається порожнім — але «я» лишається цілим. Тобто коли ти кажеш собі «я дорослий, усе буде добре, треба тільки час» — це не виживання крізь зуби. Це ознака того, що з тобою все в порядку.Друга. Головна «рекомендація» Фройда — скорботу не треба лікувати чи квапити. Він прямо писав, що втручатися в неї недоречно й навіть шкідливо. Вона мине сама, коли зробить свою роботу. Твоє власне «треба тільки час» — це майже дослівно те, що сказав би він.А пізніше, вже після власних втрат, він додав ще одну думку — у листі до Бінсвангера. Що гострий біль із часом стихне, але порожнеча по справді близькій людині ніколи не заповниться повністю. І що так і має бути. Бо саме цей слід — спосіб зберегти любов, від якої ми не хочемо відмовлятися. Це, як на мене, взагалі розйобне доповнення.Зцілитися — не означає стерти людину. Не означає перестати її цінувати. Біль і любов можуть жити поруч. Просто біль із часом стає тихішим.Не претендую на істину — Фройду понад сто років, і «технік заспокоєння» він не давав. Але базова думка стоїть досі: горе після розриву нормальне. У нього є своя логіка й свій термін. Його не треба соромитися і не треба в собі душити.Якщо ви зараз усередині цього — ви нічого не робите неправильно. Ви просто любили.А любов завжди бере свою плату відривом.

Друзі, є питаннячко до вас.А чи є серед вас:— бізнес-консультанти, які вже продають свої консалтингові послуги?— або, фрілансери, які надають якісь послуги бізнесу?— або люди, які хочуть продавати власні консалтингові послуги?— або люди, які хочуть відкрити власну консалтингову агенцію?Я дуже хочу поспілкуватись з такими людьми, в форматі кастдеву.CustDev, від англ. Customer Development) — це методологія дослідження ринку та цільової аудиторії, суть якої полягає в тому, щоб перевірити ідеї та гіпотези на реальних людях до того, як ви вкладете гроші в розробку продукту.Останніх 2 роки, до мене прилітали запити від друзів, на рахунок консалтингової діяльності:— як почати в консалтингу?— як упаковати власні консалтингові послуги?— як продавати власні послуги, від 20000$?— як краще працювати з клієнтами?— як мати стабільність в клієнтах?— і купу ще різних запитівАбсолютно всім я зміг допомогти. І от дійшли руки та час, до дослідження цього ринку. Мені відверто цікаво, ци він є? Який запит у бізнес-консультантів? Чим я міг би бути корисний?Як мінімум, мені цікаво створити якусь двіжуху бізнес-консультантів, які можуть один одному допомагати. Як клієнтами так і власним досвідом.Кому б було цікаво познайомитись зі мною особисто та повітповідати на питання, напишіть мені будь ласка в особисті @AndriiKrupkin В особистих я вже поясню сам формат зустрічі.За ваш час готовий віддячити також своїм часом та експертизою, в форматі консультації. Буду дуже вдячний, за активність та ініціативу 🫂

#krupkin_рефлексії 🟡Насолода або невроз. Третього не дано🟡Є одна думка, яка мене не відпускає вже кілька тижнів. Вона проста за формою, але дуже складна за змістом.Або ти насолоджуєшся життям — або ти невротик.Фрейд писав про це прямо. Людська психіка працює за принципом задоволення — це базовий двигун усього. Тіло хоче розрядки, психіка хоче задоволення, організм хоче жити. Але культура каже: «Стій. Не можна. Зачекай. Будь нормальним». І ось тут починається невроз.Фрейд називав культуру патогенною. Не тому що культура — зло. А тому що вона побудована на забороні насолоди. Вона бере твою енергію, твоє лібідо, і каналізує його в «правильне» русло: працюй, терпи, відповідай очікуванням. І якщо ти не знайшов, куди направити цю енергію свідомо — вона знаходить вихід сама. Через тривогу. Через безсоння. Через тіло, яке починає хворіти. Через стосунки, які руйнуються.Статевий акт у Фрейда — це не просто секс. Це модель розрядки. Модель контакту з реальністю, де тіло і психіка на мить стають єдиними. Де зникає розщеплення. А розщеплення — це коли ти думаєш одне, відчуваєш інше, а робиш третє. Коли голова каже «все добре», а тіло кричить «мені погано». Фрейд описував це як розщеплення Его — стан, де людина не може утримати цілісність свого «Я». І це не просто дискомфорт — це руйнування зсередини.🟡Екзистенціальний вакуум🟡Віктор Франкл пішов далі за Фрейда. Він сказав: людину руйнує не біль, а відсутність сенсу. Коли сенс зникає — з'являється те, що він назвав екзистенціальним вакуумом. Внутрішня порожнеча, яку людина намагається заповнити чим завгодно: грошима, владою, адреналіном, алкоголем, бездумним скролінгом стрічки. Але порожнеча не заповнюється тим, що не має сенсу. Тут раджу книгу Франкла “Людина в пошуку справжнього сенсу”.Франкл бачив це в концтаборі. Ті, хто мав сенс — вижили. Ті, хто втратив — здалися. І це працює не тільки в екстремальних умовах. Це працює щодня. Коли ти прокидаєшся і не розумієш — навіщо цей день. Коли у тебе є гроші, але немає відчуття, що ти живеш.Я зараз це проживаю. Я перебуваю в реальності, яку сам обрав. І мені потрібно нею користуватися, а не тікати від неї у фантазії про «колись» або «десь інде».🟡Заборона на насолоду зупиняє життя🟡Ось це ключове. Коли ти сам собі забороняєш отримувати задоволення — від їжі, від тіла, від роботи, від простих речей — ти не стаєш сильнішим. Ти стаєш мертвішим. Фрейд казав: енергія, яку не випустили назовні, повертається всередину і руйнує. Невроз — це не хвороба слабких. Це хвороба тих, хто занадто довго терпів.Культура вчить терпіти. Психоаналіз вчить розуміти — що саме ти терпиш і навіщо.🟡Формування відношення🟡І тут я прийшов до того, що став для мене рятівним. Не потрібно перемагати тривогу. Потрібно сформувати до неї відношення. Саме так: не позбутися, а зрозуміти і визначити своє місце відносно того, що бентежить.Це те, про що писав Франкл: між стимулом і реакцією є простір, і в цьому просторі — свобода вибору. Стоїки говорили те саме: не події керують людиною, а її ставлення до подій.Я формую відношення до:✔️ місця, де я зараз перебуваю. Це мій вибір. Не покарання, не вигнання — вибір. І поки я ставлюся до цього як до тимчасової незручності, я не живу.✔️ відсутності дитини поряд. Це біль, який не зникне від того, що я його ігноруватиму. Але він стає тихішим, коли я визнаю його і кажу собі: я — батько, навіть на відстані.✔️ проблем у бізнесі. Бізнес — це не я. Проблеми в бізнесі — це не моя поразка. Це матеріал для роботи. Як тільки я відділяю себе від бізнес-проблеми — я можу нею керувати. Як тільки зливаюсь — вона керує мною.Відношення — це не байдужість. Це зріла позиція дорослого, який бачить реальність і обирає, як з нею бути. Без істерики. Без втечі. Без розщеплення.Насолода або невроз. Я обираю насолоду. Від життя, яке є. Тут і зараз.

#krupkin_рефлексіїЧасто кажу, що нічого не розумію в стосунках, між чоловіком та жінкою. Як побудувати команду продажів, дам безліч практичних порад, а от як побудувати класні стосунки, тут вибачте. За свої 36 років, мені поки що не вдалось побудувати якісні, довгострокові та люблячі стосунки. Але за ці роки отримав досвіду, який вперше в житті почав вивчати. Які мої дії, рішення, смаки, події, призвели до тих стосунків, які у мене коли небудь були. І тут почалось найцікавіше, я почав знаходити пояснення.Скоро буде рівно 1 рік, як я в психотерапії. Мені дуже подобається розбиратися в цій темі. І хочу іноді ділитись з вами думками і на тему стосунків, через рубрику #krupkin_рефлексії .Я вже бачу, як моє спілкування з жінками стає іншим. І жінки, які з'являються в моєму житті, також зовсім інші, ніж ті, які були раніше. Бо я змінився. Все починається з нас.Одразу перепрошую за рандомність моїх думок в тексті, пишу як знаю, не претендуючи на істину.📌Чому емоційні стосунки не витримують випробувань.Іноді стосунки руйнуються не через події, не через гроші, не через побут. Вони руйнуються тому, що емоційна конструкція була слабкою від самого початку. Я довго думав над цим питанням: чому емоційні стосунки іноді не витримують реальності?У класичній психології існує ідея, що емоційний клімат у стосунках багато в чому формує жінка. Чоловік приносить структуру, ресурс, дію. Жінка приносить атмосферу, емоцію і сенс. Це не про роль «головніший / не головніший». Це про різні типи сили.Жіноча сила: не влада, а спокуса. Французький філософ Жан Бодріяр у книзі “Спокуса” пише парадоксальну річ:«Жіноча спокуса сильніша за владу».Влада працює через контроль, спокуса працює через притягання. Саме тому, за Бодріаром, жіночий принцип сильніший за чоловічий принцип влади. Жінка говорить не лише словами. Її мова — це мова тіла, жестів, погляду, пауз. Це мова, яка не пояснює — вона затягує. Бодріар назвав це кодом спокуси. Чоловік може володіти владою, статусом, ресурсами. Але жінка може володіти самим чоловіком — через гру спокуси.Колись мама Олександра Македонського, сказала йому такі слова:«Пам’ятай, що жінка може завоювати чоловіка навіть тоді, коли він завоював увесь світ».І це все про спокусу. Можу сміливо сказати, коли жінка перестає спокушувати чоловіка, чоловік втрачає цікавість до такої жінки. Я ніколи в житті нікому з жінок не зраджував, але чудово розумію, що одна з причин, чому чоловіки можуть зраджувати, це відсутність спокуси від коханої людини. Ще гірше, коли жінка починає маніпулювати спокусою, це дуже травмує і знесилює чоловіка. Але це вже інша тема, колись і про неї поговоримо.Руйнування стосунків.Є проста економічна метафора – скільки б грошей ти не приносив у дім – якщо їх вимітає вітер, ти ніколи не станеш багатим. Те саме зі стосунками. Скільки б ресурсів не приносив чоловік — якщо емоційна система їх не утримує, все розсипається. Не завжди проблема в ресурсі. Іноді проблема в контейнері для емоцій.В такому випадку, любов не лікує. Французький психоаналітик Жак Лакан сказав дуже точну фразу:«Любити — це давати те, чого у тебе немає, тому, хто цього не хоче».Саме тому любов не лікує людей, які не хочуть змінюватися. Можна віддати багато тепла, але це не завжди трансформує іншу людину.Один важливий урок.Я зрозумів одну просту річ. Не варто вступати у стосунки з жінками, яких треба рятувати або зцілювати. Краще вступати у стосунки з тими, хто тебе спокушає.Бо спокуса — це про життя.А порятунок — часто про травму.У бізнесі еквівалент успіху — є гроші. У любові — почуття. Проблема починається тоді, коли ці системи змішуються. Гроші в бізнесі допомагають тримати межі. А любов часто руйнує межі. Іноді це красиво, іноді — небезпечно. І дорослість починається в той момент, коли ти вчишся розрізняти ці два світи. Світ любові і світ меж.

🎬 12 Angry Men (12 розгніваних чоловіків)Кінорежисер: Сідні ЛюметРік виходу: 1957Нагороди: 3 номінації на «Оскар» (фільм, актор, адаптований сценарій), «Золотий ведмідь» Берлінського кінофестивалю (1957)10 цікавих фактів про фільм, які мене вразили:1. Це повнометражний дебют Сідні Люмета, який одразу став класикою світового кіно.2. Майже весь фільм знятий в одній кімнаті, що радикально підсилює психологічну напругу.3. Камера поступово переходить від загальних планів до крупних, створюючи ефект «стиснення простору». В фільмі дуже багато візуальних моментів, які сподобаються справжнім поціновувачам кіно. Операторська робота на вищому рівні. І це було у 1957 році, вражає.4. Генрі Фонда був не лише актором, а й продюсером і саме він відстояв ідею «розумного сумніву».5. У фільмі жодного разу не показують сам злочин — лише слова, логіку й припущення.6. Кожен із 12 присяжних — психологічний архетип із власними упередженнями та страхами. В процесі перегляду фільму глядач наче стає 13 людиною, яка повинна також прийняти рішення, як присяжний.7. Спека й задуха — свідомий драматургічний прийом для підсилення агресії та втоми.8. Фільм провалився в прокаті США, але став культовим у Європі та з часом у всьому світі. Не розумію, як він не отримав "Оскар". Читав, що такої ж думки, більшість сучасних кінокритиків.9. Стрічку десятиліттями вивчають у юридичних школах США як модель роботи присяжних.10. Фільм доводить, що один голос, підкріплений логікою, може зламати думку більшості.⭐️ Моя оцінка: 9/10#кіноклуб

Нам 1 рік! «Бунт у бібліотеці» святкує свій перший ювілей! 🎂​Рівно рік тому, 28 січня 2025 року, цей проєкт зробив свій перший крок: було створено Telegram-канал та опубліковано дебютне відео на YouTube. Тоді це була просто ідея, а сьогодні - це потужна спільнота людей, які обирають розвиток, глибокі сенси та якісну літературу.​Мій «бунт» у цифрах за цей рік:​103 відео — понад сотня глибоких розборів, оглядів та щирих розмов про книги.​57 000 підписників на YouTube — ціла армія інтелектуалів, яка щодня зростає.​9 686 однодумців тут, у Telegram — наше ядро, де ми спілкуємось найтісніше.​Це був рік насиченої праці, пошуку нових форматів та сотень прочитаних сторінок. Але найголовніше - це ваша підтримка, ваші коментарі та те, як ви змінюєте своє життя разом із книгами, про які ми говоримо.​«Бунт у бібліотеці» — це не просто назва. Це наш спільний протест проти поверховості та відсутності критичного мислення. ​Дякую кожному, хто зі мною з першого відео, і тим, хто приєднався щойно. Попереду 2026-й рік, і плани у мене ще грандіозніші: більше контенту, більше крутих новинок (пам’ятаєте про Аль Пачіно? 😉) та нових вершин.​Напишіть у коментарях: яке відео чи книга з каналу за цей рік запам’яталися вам найбільше? Ваші історії — це найкращий подарунок на день народження! 🎁👇

🎬 Великий куш.Кінорежисер: Ґай Річі10 цікавих фактів про фільм, які мене вразили.1. Великий куш (Snatch) вийшов у 2000 році й став другим великим успіхом Гая Річі після «Карти, гроші, два стволи».2. Молодий Бред Пітт спеціально зробив майже нерозбірливий акцент ірландського мандрівника — настільки, що навіть англійці часто не розуміють його репліки. Діалекти у фільмі настільки складні, що американський прокат вимагав субтитри для сцен із персонажем Бреда Пітта.3. Персонаж Міккі О’Ніл (Пітт) став культовим образом: боксер-циган, який постійно порушує домовленості й ламає всі плани.4. Стетхем, як і у фільмі «Карти, гроші, 2 стволи», фактично грає самого себе з минулого: до акторства він справді торгував на вулицях і мав кримінальне оточення.5. Сценарій фільму побудований як хаотичний ланцюг випадковостей, де кожен персонаж руйнує плани іншого — фірмовий стиль Річі.6. Монтаж фільму — надшвидкий і агресивний, що на початку 2000-х виглядало революційно для кримінальних комедій.7. Боксерські сцени зняті максимально брудно і жорстко, без голлівудської глянцевості — щоб передати «підпільний» світ. Чомусь весь фільм уявляв, що в нього дуже круто вписався б циганський король Тайсон Фьюрі.8. Назва Snatch має подвійне значення: і «крадіжка», і грубий сленг — типово для гумору Річі.9. «Великий куш» вплинув на десятки фільмів і серіалів — його стиль копіювали, але повторити баланс гумору й криміналу майже нікому не вдалося.10. «Великий куш» (бюджет ≈ 10 млн $, каса ≈ 83 млн $) був значно масштабнішим і касово успішнішим проєктом, тоді як «Карти, гроші, два стволи» (бюджет ≈ 1 млн $, каса ≈ 30 млн $) залишився менш дорогим, але феноменально окупним культовим фільмом.⭐️Моя оцінка: 8/10#кіноклуб

Стратсесія.Вперше на стратегічній сесії планування я побував в 2014 році, в ролі найманого працівника, тоді я працював менеджером з продажів. Мене ніколи не напрягали такі корпоративні події, навіть навпаки, я обожнював все нове і невідоме.Та стратегічна сесія була без модераторів та фасілітаторів. Але власники компанії, в якій я працював, дуже круто впорались з цією роллю. Я точно не пам’ятаю, який був таймінг, що ми обговорювали, але я на все життя запам’ятав свої почуття після тієї стратсесії.Пам’ятаю сходинки біля метро станція “Олімпійська”, пам’ятаю чисте небо та білі хмари на ньому, пам’ятаю як я, щасливий, сидів та дивився на тих сходинках вгору і посміхався. В середині мене був спокій, неймовірна впевненість в те, що я працюю в найкращій компанії на планеті і що у нашої команди все вийде.Біля мене була ще частина команди, я опускаю голову на них і кажу: “У нас запитали! Ви уявляєте, у нас запитали думку. Я вперше в житті відчуваю, що я працюю не просто “на дядю”, а що я працюю на себе, бо саме я сьогодні допомагав формувати всі цілі компанії та напрями її розвитку. І найголовніше – мене чули”.То був один з найважливіших уроків в моєму житті. Саме тоді, я зрозумів, що є справжньою ефективною корпоративною культурою.Перша стратсесія вже в моїй компанії, Бюро продажів, де я був в ролі засновника та модератора, пройшла в вересні 2017 року, в дуже незвичному місці. Це був iQOS Space на бульварі Лесі Українки, 7Б. Я тоді використовував iQOS, і для клієнтів вони дозволили безкоштовно орендувати дуже модну переговорку, з великим столом та телевізором. Тоді це для мене здавалося чимось дуже крутим. А ще дуже зручно, бо я тоді жив на бульварі Лесі Українки, 7. В Бюро продажів тоді працювало всього 5 людей, але я вже тоді розумів, що мого бачення на розвиток компанії недостатньо. За всю історію Бюро продажів ми жодного разу не починали рік без стратсесії команди. Для мене критично важливо, залучати команду до формування стратегії розвитку нашої компанії.В цей раз ми вперше звернулись до фасилітатора. Це людина, яка є вузьким спеціалістом по проведенню стратегічних сесій планування. Приблизно місяць ми тільки готувались до сесії. Виділили для неї 2 повних робочих дня.Сьогодні ми встигли:🟡 обговорити найкращих досягнень команди за рік🟡 підвели підсумки якісних та кількісних показників🟡 проговорили що варто продовжити робити, для успіху компанії🟡 які процеси треба описати🟡 що варто не робити🟡 аналіз помилок та неефективних практик.Також, внутрішній аудит компанії: результати опитування команди, аналіз фінансових показників, маркетинговий аудит. Зовнішній аудит компанії: огляд конкурентного середовища, клієнтських опитувань, аналіз цільової аудиторії. Swot аналіз: оцінка сильних, слабких сторін, можливостей та загроз. Сross swot аналіз: комбінований аналіз для визначення стратегічних рішень. Спільне формування або оновлення візії. Спільне формування або оновлення місії. Цінності.Простими словами, багато чого встигли.Приємно втомився. Дуже радий бачити, яка крута у мене команда. Абсолютно всі процеси в компанії сьогодні працюють повністю без мене. Команда активна, заряджена та професійна.Надіюсь вони також, як і я тоді в 2014 році, відчувають себе щасливими від того, що мені не все одно на їх думку, куди рухається наша компанія і чого ми хочемо разом досягти.Завтра ще другий день.