Кругообіг Йонансінів у природі | Мені не треба нічого казать —Я пекло, що грає на сцені.Твій "чорний ме...

Мені не треба нічого казать —Я пекло, що грає на сцені.Твій "чорний метал"? Та ну його, брат,Це пластик у глянцевій піні.Ми — крижаний і злий бастіон,Нам вже не вперше, не до ікон.Старі й холодні, мов січень в зоні —Старі й холодні, в рифах і гоні!Без рівних, мов янгол, що не родивсь,Вже досить людей — весь світ відваливсь.Твоя пиха? Вона ще мертва в зародку,Як пісня, що стухла в першому акорді.Ми — старі, ми — холодні в кров,Замість серця — лиш спалений схов.Старі і, бляха, холодні вкрай —Металом кричим, поки весь світ зникає!Ми не модні — ми справжні, як біль,У венах не кров — а бензин і вогонь!Не проси нас сховатись у тінь —Ми прийшли, щоб лишити лиш зойк і погонь!Старі й холодні, як смерть на троні,Наш гімн — це грім у залізній короні!Старі й холодні, на серці лід —Цей світ згорить, а ми — стоїм, як щит!Світ згнив — ми бачили кожну тріщину,Зубами рвали свій шлях до вершини.Нас не зламав ані страх, ані час —Бо ми — це вогонь, і він ще не згас!Нам не треба медалей й зірок,Наша хвала — це розірваний строк.Ми в могилу несемо свій звук —І там, у пітьмі, ще буде наш рух!Старі й холодні, зате живі —Єдині в правді, хоч світ згас у криві.Старі й холодні, але без кайдан —Ми — останній чорний музичний таран!