Тоді я написав для газети «Бізнес» статтю «Українському книговиданню залишилося жити чотири місяці». Нас, видавців, не почули. Більша частина учасників ринку збанкрутували. Експорт книжок зупинився, імпорт сягнув нових вершин. У 1999 внутрішній ринок остаточно добили і протягом кількох років книгарні або зачинилися, або … перейшли до рук росіян. Почайна (тоді Петрівка) для многих українських видавців стала чи не єдиним місцем продажів (книгарні не брали книжки українською, інтернету не було). Так, ринок був переважно місцем продажу російської книжки, і читач чекав майже тільки на неї. Але саме тоді Фоліо вдалося започаткувати «Бібліотеку світової літератури», «Графіті» та інші серії книжок, багато з них продаються і зараз. Саме тоді формувалося коло видавців, яких знають читачі зараз.4. Так, Ринок «Петрівка» і зараз був місцем, де на кожному кроці були книжки з росії, видані до 2022, книжки з росії, завезені контрабандою, книжки, надруковані українськими піратами з крадених в інтернеті файлів. Але станом вже на 2024 в обсягах продажів там переважала українська книжка. Саме там базувалися середнього розміру і дрібні інтернет-книгарні. Там досі працювали знавці літератури та спеціалісти, які розуміють книжковий ринок. Для багатьох киян цей ринок - романтична частина власної біографії. Саме туди зараз ходять бібліофіли, які намагаються замінити зарубіжну класику російською на українські перевидання. Саме туди ходять ті, хто збирає діаспорні видання. І так, ринок поступово вмирав. Тому він не відновиться. Букіністичний ринок не згорів - і це добре. Чи виживе?5. І тепер головне - про стан нашого книжкового ринку. Щотижневі прильоти по складах і офісах видавництв прийшлися на період системної кризи на ринку:- через еміграцію зменшилася кількість покупців, особливо дитячої літератури;- через війну з ринку відпадають все нові регіони на Сході, закриваються книгарні по всій країні;- відсутність обіцяної законом у 2022 році підтримки по оренді зупинило тих, хто цієї підтримки напружено чекав, а сьогоднішній проєкт, як надати малим книгарням в малих містах невідомо коли підтримку у (сумарно) 3 мільйони у галузі вважають знущанням з боку Міністерства Культури;- відсутність фінансування бібліотек і навіть бажання у влади чесно обговорити ситуацію з 45% фондів публічних бібліотек російською, переважно з радянських часів;- подорожчання книжки, виробленої в Україні через ціну електроенергії, що стає дорожче виробленої у Німеччині;- маржа у 5% для видавців підручників, що менше інфляції.Все це знищує бажання видавати книжки. А російські прильоти знищують і ті книжки, що видано. Видавці бачать, що крім обовʼязкового для всіх бізнесів, у тому числі, книжок, рішення питань із страхуванням та пільговим кредитуванням для постраждалих бізнесів, надважливим є вирішення підтримки книгарень і бібліотек. Книжка має проходити шлях до читача максимально швидко, в умовах, КОЛИ ВОРОГ ЗА НЕЮ ФАКТИЧНО ПОЛЮЄ.Дякую всім, хто дочитав. Книжка - зброя.Українці - нація, що читає.Росія - мотлох, зло, нелюди. Дякую Силам Оборони за можливість друкувати книжки в Харкові на пʼятому році війни. Перепост буде гарним рішенням.