🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Михайла Горяйнова.22 червня 1976 року в Краматорську народився Михайло Горяйнов, капітан 3-го рангу, командир групи спеціальних операцій 73-го морського центру спеціального призначення Військово-морських сил Збройних сил України.Закінчив Київський інститут сухопутних військ за спеціальністю «Бойове застосування підрозділів спеціального призначення». Після випуску служив у Військово-морських силах, обіймав посади командира групи спеціальних операцій та групи мінування в окремій бригаді спеціальних операцій. У 1998 році звільнився зі служби, працював у Фонді державного майна України. Після початку війни добровольцем повернувся до армії.Михайло Горяйнов загинув 2 червня 2015 року, прикриваючи відхід побратимів під час виконання бойового завдання поблизу села Чермалик Волноваського району Донецької області.На знак вшанування пам'яті про Героя, його портрет розміщено на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві, а також ім'ям названо вулицю в Краматорську та буксир у порту Очакова.Указом Президента України від 27 червня 2015 року посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, орденом «Народний Герой України» та медаллю «За оборону Маріуполя».Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
📢 👨👨👧 Чому вони повертаються? Панельна дискусія про евакуацію та життя після Нещодавня трагедія в Олексієво-Дружківці, де загинула половина родини з дітьми, які щойно повернулися з евакуації, викликає багато питань. Чому родини з дітьми свідомо обирають смертельну небезпеку замість адаптації на новом у місці? Чи достатньо робить держава, щоб «евакуація» була не просто словом, а реальним шансом на нове життя?Щоб розібратися в цих питаннях, команда Kramatorsk Post запросила представниіків громадських та волонтерських організацій, які займаються евакуацією й адаптацією мешканців Донецькою області. Це Дружківська МВА, проєкт «Дорога Життя», гуманітарна місія «Проліска», «Білі Янголи» та БФ «Право на захист».Сьогодні, 10-го лютого в онлайн-форматі поговоримо про:✅ Чому сім'ї з дітьми знову опиняються під обстрілами?✅ Яку відповідальність за це несуть батьки?✅ Що сталося конкретно з цією родиною з Олексієво-Дружківки — яким був її шлях після евакуації? ✅ Що робить держава?✅ Як організовують життя тим, хто не може подбати про себе сам?✅ Як тримаються ті, хто щодня вивозить людей з пекла? Це буде чесна та душевна розмова про найболючіше. 🗓 Коли: 10 лютого о 18:00📍 Де: На YouTube-каналі Kramatorsk PostВи зможете ставити питання в коментарях та ділитися думками. Доєднуйтеся!Підписуйтесь на нас у WhatsApp, щоб читати повні новиниПідписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🏘«Вільних квартир немає, все зайнято» Краматорськ живе у специфічному ритмі: попит на житло шалений, але знайти адекватний варіант — це справжній квест.Ми провели експеримент, спробувавши орендувати квартиру для трьох військових, і побачили реальну картину:🔴Власники часто піднімають ціну, щойно чують слово «військові»🔴Половина оголошень на ОЛХ — неактуальні «пустушки»🔴Побутові конфлікти з сусідами та неадекватні вимоги («не палити айкос», «не рухати скатертину») стають причиною швидких виселень🔴 Ціни завищені, але часто власники вимушені ставити таку вартість, щоб сплачувати оренду в інших містах України🔴 В приватному секторі майже все зайнято, але іноді можна знайти безоплатні варіанти (і таке можливо)У нашому матеріалі — три погляди на проблему: від військового медика, який змінив кілька осель, від рієлторки, та від власниці, яка принципово не бере з захисників грошей. Читайте про реальні ціни, специфіку житла та те, чому «сарафанне радіо» працює краще за інтернет Підписуйтесь на нас у WhatsApp, щоб читати повні новиниПідписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Андрія Врацького.Андрій навчався у ЗОШ №9 та ВПУ №28 за спеціальністю слюсар з ремонту автомобілів. У 1999 році після училища пройшов строкову службу в Національній гвардії України в Сімферополі. З 2001 року служив у ДСНС у Краматорську на посаді командира відділення-водія.У 2014 році, з початком війни підписав контракт і приєднався до Краматорського прикордонного загону. У 2020–2021 роках — старший розвідник-водій у підрозділі оперативної розвідки.З лютого 2024 року — старший розвідник-водій у Східному регіональному управлінні. Вірно та хоробро служив до останнього дня. Нагороджений медалями: "За відвагу", "За службу Державі", "За участь в АТО", "Учасник АТО", "Ветеран війни".Загинув 30 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Міньківка, Бахмутського району, Донецької області.У нього залишилися дружина, донька та батьки.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Віктора Валяєва.З 1992 року по 2003 рік Віктор навчався у Новостепанівській загальноосвітній школі. У 2003 році поступив до Харківської державної академії фізичної культури, після закінчення якої працював тренером-реабілітологом у спортивному комплексі.28 травня 2019 року пішов захищати Батьківщину в складі десантно-штурмових військ. Коли Росія розпочала війну, то він з перших днів став на захист Харкова. Сміливого і відданого старшого сержанта Валяєва Віктора чотири рази нагороджували почесними нагрудними знаками за мужність та відвагу.У лютому 2023 року Віктор був поранений. Але після лікування відразу повернувся до своїх побратимів. На жаль, життя Віктора обірвалося. Йому було 36 років.Загинув 4 квітня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Куп'янська, Харківської області. Героя нагороджено медаллю "Захиснику Вітчизни" посмертно.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Олександра Павлюченка.Сержант. Командир відділення 2 десантно-штурмового відділення.Олександр народився у Краматорську. Навчався у загальноосвітній школі №18, яку закінчив у 1995 році. У 2000 році здобув вищу освіту за фахом "реабілітолог". Після завершення навчання пройшов строкову службу в армії.Професійне життя присвятив турботі про здоров’я інших: працював спеціалістом-реабілітологом у медичному центрі "Амбулаторія спини", згодом — у європейській лабораторії "Сінево".У 2023 році, попри всі небезпеки, добровільно вступив до лав ЗСУ. Служив у складі військової частини А0224: командир відділення 2 десантно-штурмового взводу 7 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону.Загинув 10 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання в районі села Новомихайлівка Покровського району на Донеччині.У Олександра залишилися мама, сестра та донька.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Сергія Стана.Народився Сергій у Молдові 9 вересня 1981 року, а коли йому виповнилося три роки, родина переїхала в Україну, в село Золоті Пруди.Служити за контрактом до Збройних Сил України Сергій пішов перед повномасштабним вторгненням, де у складі 35 окремої бригади і зустрів міцним супротивом окупантів на рідній землі. Звільняв від московитів Херсонщину, потім виконував надскладні бойові завдання під Вугледаром та Авдіївкою.Сергій завжди мріяв служити у морській піхоті, як його рідний дядько. Хлопця дуже вабила військова дисципліна, фізичні навантаження та наполегливі тренування – адже все це було способом його життя.Під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку він отримав важкі поранення. Медики до останнього боролися за його життя, але, на жаль, сталося неминуче, 24 червня 2023 року Сергій загинув.У Сергія залишилося четверо дітей.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Володимира Олійника.У 2004 році закінчив Першу українську гімназію у Краматорську. З 2004 по 2009 рік навчався в ДДМА та отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Ливарне виробництво".В червні 2009 року пішов працювати на НКМЗ. Був прийнятий майстром плавильної ділянки сталеливарного цеху. З 2014 року був переведений на посаду старшого майстра сталеливарного цеху.Після повномасштабного вторгнення був мобілізований до лав ЗСУ. Спочатку проходив службу на посаді стрільця 139-ї роти охорони м. Краматорськ, Донецької області. У червні 2022 року був відзначений почесним нагрудним знаком "За взірцевість у військовій службі" II ступеня.Пізніше був переведений оператором взводу протитанкових ракетних комплексів 72-ї окремої механізованої бригади.Загинув 26 лютого 2025 року поблизу населеного пункту Преображенка, Покровського району, Донецької області.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Олександра Плотнікова.Олександр закінчив Краматорську ЗОШ №10, потім пішов навчатися до Донбаської державної машинобудівної академії за спеціальністю "Ливарне виробництво" (група ЛВ-15-1).Викладачі кафедри згадують його як добру, позитивну та світлу людину. Староста групи Тетяна Санжура розповіла, що Олександр був надзвичайно життєрадісним, завжди допомагав, чим міг."Навіть якщо не було змоги, він все одно віддавав останнє. Коли ми вчилися, він і навчався, і працював, щоб допомогти своєму батькові, тому в мене не було сумніву, що Саша відгукнеться та піде боронити країну", – ділиться спогадами і своїми почуттями Тетяна.Загинув Олександр 15 лютого 2025 року, потрапивши в засаду ворога."У це важко повірити, бо ще 14 лютого Саша викладав історію, як своїй дівчині відправляв подарунок, а 16-го зранку я дізналася про його загибель…" – розповідає подруга.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
🇺🇦 Щодня о 9 ранку в Україні згадують полеглих на війні і вшановують їх хвилиною мовчанняСьогодні згадуємо Кирила Васильєва.3-го листопада 2023 року на Алеї Слави поховали ще одного краматорця, 26-річного Кирила Васильєвв із позивним "Снайпер". Молодий чоловік служив у 93-й бригаді "Холодний яр". Він пішов на підтримку до своїх товаришів, де вже йшов бій, після чого більше не повернувся.До повномасштабної війни Кирило навчався у 10-й школі, а потім працював у роздрібній торгівлі. Як кажуть родичі та друзі, у нього до російської агресії не було бажання служити, але як почалося вторгнення, вирішив для себе, що потрібно захищати Батьківщину. У жовтні 2022 року пішов добровольцем та потрапив до складу 93-ї бригади. В Бахмуті був поранений, після відновлення зразу повернувся, щоб продовжити воювати. Побратими говорять, що Кирило завжди був справжнім другом, сміливо йшов на допомогу. Кирило загинув 15 жовтня 2023 року біля н.п. Андріївка, Бахмутського району.Підписатися | Підтримати Kramatorsk Post
TGLIST.COM.UA
