Світло гумору і тінь війни: благодійний концерт пам’яті Романа ІваненкаУ стінах міського Будинку культури Кам’янця-Подільського панувала особлива атмосфера - щира, зворушлива, наповнена водночас сміхом і сльозами. Благодійний концерт друзів із “Ліги сміху” став не просто мистецькою подією, а актом глибокої пам’яті та вдячності. Цього вечора згадували нашого земляка Романа Іваненка, воїна 72-ї бригади ЗСУ, який боронив Бахмут і Вугледар та загинув у полоні. Зі сцени звучали не лише жарти - ті самі, які колись дарували людям радість у мирному житті, - а й слова пошани, болю та вдячності. Учасники концерту вшанували пам’ять Романа хвилиною мовчання, а його батькам адресували щирі слова підтримки й подяки за виховання сина-героя. У залі не було байдужих: кожен розумів, якою ціною сьогодні виборюється наше право на життя і свободу.Роман Іваненко був талановитим і світлим юнаком, який поєднував глибокі знання з щирим почуттям гумору. Він закінчив школу із золотою медаллю, захоплювався історією, добре знав англійську мову та географію. Ще у шкільні роки проявив себе у “Лізі сміху”, де став капітаном команди “Наш Формат”. Згодом навчався у Кам’янці-Подільському на факультеті туризму, поєднуючи навчання з виступами по всій Україні.Та війна безжально перекреслила мирні плани. Замість сцени - фронт, замість оплесків - боротьба за життя країни. Його смерть - це трагедія, що болить кожному. Але водночас це нагадування про ціну нашої свободи і про тих, хто віддав за неї найцінніше.Благодійний концерт друзів із “Ліги сміху” став символом того, що пам’ять живе. У жартах, у спогадах, у сльозах і оплесках - Роман Іваненко залишається з нами. Як талановитий гуморист, як відданий друг, як люблячий син і як Герой України.І поки звучить сміх у залі - живе його мрія. І поки ми пам’ятаємо - живе він і всі наші Герої, які віддали своє життя за Україну.