AAAAAAAA UGC. Давайте нарешті розберемося.Не знаю в який саме момент це сталося, але термін UGC остаточно зламався і втратив будь-який сенс. UGC називають все, що знято на айфон і виглядає типу не як реклама (хоча по факту просто низькоякісна реклама), усе підряд від бартерних відео до повноцінного paid-контенту з брифом, дедлайнами й правками. І кожного разу, коли я бачу “я UGC креатор, бренди пишіть в директ” — у мене починається внутрішня істерика, I mean it. Не тому що я проти людей, які заробляють на контенті, а тому що це тупо неправда за своїм визначенням. Проблема в тому, що UGC перестали відрізняти від замовного контенту, але при цьому продовжують користуватися терміном, ніби він все ще дає той самий ефект довіри.👀 Давайте один раз і назавжди: що таке UGC насправдіUGC — user-generated content.Ключове слово тут user. UGC — це контент, який з’явився БЕЗ прямої взаємодії бренду з автором. *Без брифу, правок, дедлайнів, контракту, оплати, відправленого продукту, апруву фінальної версії перед публікацією. Як тільки бренд втручається в процес це перестає бути user generated.Тож:🙅‍♀️Якщо вам бренд надіслав річ — ви не UGC🙅‍♀️Якщо вам бренд заплатив — ви не UGC🙅‍♀️Якщо є ТЗ — ви не UGCВи можете називати себе нано інфлюенсер, бартер / фріланс / paid креатор – і це все реальна робота (!) Але це не UGC. UGC не може існувати в умовах client approval, це взаємовиключні поняття. Як тільки з’являється оплата на ФОП і посилання на ТЗ — всьо, забудьте про цей термін.* Найчистіший приклад UGC — це відео в дзеркалі вбиральні або фото класних подач у закладах.💻 Тому “UGC-крієйтор” це термінологічний нонсенсUGC виникає органічно, без замовлення та контролю. Креатор – створює контент на запит і в цьому немає нічого поганого. Але як тільки ви виробляєте контент для бренду, ви більше не user, ви vendor. Чому це взагалі проблема?Бо тут ламається core функція. Історично UGC працював як social proof, такий собі сигнал довіри та неконтрольований контекст Кілька класних статей на цю тему: - Harvard Business Review – UGC розглядають як форму сигналу, що знижує скепсис до бренду саме через відсутність контролю.- Nielsen Global Trust in Advertising Report – люди довіряють рекомендаціям інших людей значно більше, ніж будь-яким бренд меседжам. - Forrester – як тільки контент починає виглядати ініційованим брендом, рівень довіри падає.- Philip Kotler (Marketing Strategy in the Digital Age) – зсув від контрольованих комунікацій до середовищ, де бренд втрачає монополію на меседж.- B2C Brands Embrace UGC To Spark Interest, Build Trust, And Drive Sales (Forrester report) Люди довіряють UGC не тому, що він простий чи неідеальний, а тому, що бренд НЕ контролює меседж і у цьому і є вся суть.🎤 Критикуєш — пропонуй — тож як варто працювати з UGC? ▪️Почати з бейсікс і називати речі своїми іменами: якщо це з ТЗ, оплатою, парусами та правками — це creator ad / paid content▪️Відокремлювати джерело від використання. Бренд не може виробляти UGC напряму, ййого можна лише моніторити, підхоплювати, аналізувати і використовувати (з дозволом). Контент може бути user generated за походженням і бренд-використаним за стратегією.▪️Довіра або виникає, або ні. Її неможливо прописати в брифі.▪️Завжди є trade-offЯкщо ви як бренд хочете більше контролю — робіть рекламу, а от автентичність не керується.So….UGC — це не формат і не тип відео. UGC — це побічний ефект реального використання продукту. • Marketing Edition — авторський блог про маркетинг, бренди та сенси.