Костопільська міська рада

Костопільська громада попрощається з Романом СагайдаковськимУ середу, 29 квітня, Костопільська громада знову прощатиметься зі своїм захисником — 31-річним Романом Сагайдаковським.Роман народився і жив у Костополі. Закінчив школу №6, працював на різних роботах.11 вересня 2023 року отримав повістку, пройшов медичну комісію та був направлений на військовий полігон. Після проходження базової підготовки його зарахували до 2 батальйону 40-ї окремої бригади морської піхоти.Служив на різних напрямках фронту, останнім часом у районі Чорнобаївки на Херсонщині. Поранень не мав, двічі на рік приїздив додому у відпустку, яку проводив у сім’ї сестри.У квітні Роман знову приїхав у відпустку та придбав власну квартиру. Прожив у ній лише один день.27 квітня військовослужбовець Роман Сагайдаковський помер від серцевого нападу у власній квартирі.«Роман завжди зупинявся у нас, адже в нього більше нікого не було: наші батьки померли, власної сім’ї він не мав. Напевне, найбільше він любив мою маленьку доньку, і вона його дуже любила. Того дня він сказав, що піде у свою квартиру. На мої дзвінки не відповідав, а потім телефон став поза зоною. Я занепокоїлася, бо Роман ніколи не ігнорував мої дзвінки. Ми поїхали на квартиру і виявили, що Рома помер. 29 квітня ми мали знову проводжати його на службу», — розповіла сестра військовослужбовця Марина. У середу, 29 квітня:10:30 — літія вдома11:00 — чин похорону у Свято-Михайлівському соборі12:00 — загальноміське прощання на майдані Т. Г. ШевченкаПоховають Романа Сагайдаковського на «Новому» кладовищі у Костополі.🕯️Вічна пам'ять

Костопільська громада зустріне захисника Максима КондратюкаУ вівторок, 28 квітня, Костопільська громада прощатиметься з померлим захисником Максимом Кондратюком.Максим народився 19 вересня 1984 року в Костополі, тут жив і працював. Навчався у школі №6, закінчив Костопільський будівельно-технологічний коледж. Понад 10 років працював в «Укртелекомі». Паралельно закінчив комп’ютерну академію «ШАГ» у Рівному, працював також на фірмі, де займався прокладанням інтернет-мереж. До лав ЗСУ Максим приєднався у жовтні 2023 року, служив зв’язківцем у 68-й окремій єгерській бригаді, практично увесь час – на Покровському напрямку. «Мій чоловік допомагав побратимам з оточення виходити, і від ворожого дрона тікав. Був поранений, лікувався, проходив реабілітацію і знову повертався на службу. Двічі за ці роки приїздив додому у відпустку, в одну з них, у травні 2025-го, ми офіційно одружилися, до того близько 20 років прожили у цивільному шлюбі», - розповіла дружина Наталія. У квітні підрозділ Максима передислоковувався на нові позиції на Сумщині. Незадовго перед тим він два тижні був на позиції, Максим тоді вийшов з неї. Востаннє спілкувався з дружиною на Великдень, казав, що погано почувається. Наступного дня, 13 квітня, Максим Кондратюк, оператор відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами, помер на місці нової дислокації у селі Ворожба на Сумщині. У нашого захисника залишилися дружина, мама, сестри і брат.У вівторок, 28 квітня:▪️08:00 — траурний кортеж в’їде у Костопіль вулицями Рівненська — Шевченка▪️12:30 — літія в рідній домівці▪️13:00 — чин похорону в храмі Петра і ПавлаПісля завершення траурний кортеж пішою ходою вирушить до майдану Т.Г. Шевченка, де відбудеться громадське прощання.Поховають воїна на кладовищі «Нове» в Костополі.🕯️ Вічна пам’ять.

Костопільська громада зустріне полеглого захисника Володимира ФілімоноваВолодимир народився 23 січня 1968 року у селі Яцьковичі Рівненського району. Освіту здобував у Березнівському училищі, де навчався на кравця, згодом — у Рівному, де отримав фах електромеханіка. У 1993 році створив сім’ю та оселився у Костополі. Працював на місцевих підприємствах, згодом їздив на заробітки.До лав Збройних сил України був призваний 28 листопада 2025 року. Служив головним сержантом, командиром відділення 156 окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на Сумщині, Харківщині та Донеччині.«Про службу розповідав мало, не мав звички жалітися. Завжди знаходив слова, щоб заспокоїти: казав, що в нього все добре і просив не хвилюватися. Був усміхненим, із почуттям гумору, щирим і добрим… Востаннє пообіцяв, що зателефонує, коли повернеться з бойового завдання. Це була наша остання розмова…», — згадує сестра Тетяна. Володимир Філімонов загинув 19 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.У захисника залишилися син, дружина, брати та сестри.У понеділок, 27 квітня, громада прощатиметься із загиблим08:00 — траурний кортеж в’їде у Костопіль вулицями Рівненська — Б. Хмельницького — В. Стуса — Тиха10:00 — літія в рідній домівці10:30 — чин похорону в храмі Петра і ПавлаПісля завершення траурний кортеж пішою ходою вирушить до майдану Т.Г. Шевченка, де об 11:20 відбудеться громадське прощання.Поховають воїна на кладовищі «Нове» в Костополі.🕯️ Вічна пам’ять.

Костопільська дитяча школа мистецтв відзначила своє 65-річчяВеликою шоу-програмою відсвяткувала своє 65-річчя Костопільська дитяча школа мистецтв. У святковому концерті зібрали найкращі номери усіх колективів школи: обробки світових хітів, українську класику, світський та духовний репертуар. Виступили також запрошені на святкування імениті випускники різних років: продюсер Сашко Невже, музикант, композитор та військовослужбовець Роман Співак з дружиною Ольгою, вокалістка симфонічного оркестру Brevis з Рівного Мирославу Толочик. У концертній програмі прозвучала пісня у виконанні Богдани і Дарини Бурнос з хореографічною постановкою. Сестри Бурнос, випускниці школи мистецтв та доньки її викладачки, нині живуть за кордоном і записали відеопривітання рідній школі. Виступив також оркестр викладачів школи, фортепіанний дует Ольги Панченко та Ольги Мамайчук, обидві є доньками викладачок, Ольга Мамайчук також викладає у нашій школі. Гості свята, начальниця управління культури і туризму Рівненської облдержадміністрації Любов Романюк, голова Рівненського відділення Всеукраїнської Національної музичної спілки Андрій Пастушенко й Людмила Стригунова з Рівненського обласного центру народної творчості вручили нагороди викладачам школи мистецтв. Привітав зі святом і заступник міського голови Сергій Герук.Костопільська дитяча школа мистецтв була заснована у 1960 році як філія Рівненської музичної школи №1 ім.Лисенка, а у 1962 році стала самостійним закладом. Багато років музична школа працювала у будівлі на місці теперішньої міської ради на вул.Свободи, у 2001-му переїхала в приміщення на вул.Затишній, де функціонує донині, а у 2002-му отримала статус дитячої школи мистецтв, тут відкрилися нові відділення та нові класи. Нині у школі навчається понад 600 дітей і вона є найбільшою у Рівненській області, не рахуючи музичних шкіл Рівного. Запит на навчання тут високий, школа навіть не у змозі прийняти усіх охочих. Щороку близько 100 тисяч гривень витрачають на придбання нових музичних інструментів. «Ми щиро вдячні нашим захисникам за можливість жити і творити, навчати дітей мистецтву, вмінню бачити й відчувати красу. Дякуємо батькам, які довірили нам своїх дітей, та усім, від кого залежить наша робота. Завжди раді бачити вас на наших концертах», – сказала директорка Костопільської дитячої школи мистецтв Наталія Синицька.

Мережі модернізують без підвищення тарифів: у Костополі замінюють теплотрасуДо котельні на вулиці Рівненській підключають додаткові мережі. Це дозволяє відмовитися від використання іншої котельні, яка потребувала б значних витрат на ремонт і забезпечення генератором.Натомість прокладають нові труби та перепідключають мережі до вже діючої котельні. Раніше на цій ділянці регулярно виникали пориви — мережі не оновлювали з часу прокладання. Щоб зменшити тепловтрати й уникнути постійних аварій, старі труби замінюють на сучасні попередньо ізольовані.Роботи виконують за кошти КП КМР «Костопількомуненергія» у співфінансуванні з міського бюджету.«Сьогодні тариф покриває лише частину собівартості послуги, тому модернізацію проводимо поступово — передусім на найбільш проблемних ділянках. Водночас оптимізуємо мережі: це дозволяє уникати додаткових витрат і ефективніше використовувати ресурси. Таке “закільцювання” між котельнями зменшує споживання ресурсів та підвищує стійкість системи під час можливих відключень», — каже директор підприємства Олексій Лисецький. Нові труби мають більший діаметр і сучасну ізоляцію, що дозволяє краще зберігати температуру теплоносія на шляху до споживача. У результаті втрати в мережі зменшуються, а більше тепла доходить до будинків, школи №5 та дитячого садка №5, які підключені до цієї котельні.Подібні оновлення вже проводили і на інших ділянках у Костополі. Зокрема, попередньо ізольовані труби проклали до котелень у центрі та на вулиці Степанській.

Тариф на воду у Костополі: від чого він залежить і як реально може зменшуватисяНаприкінці 2025 року виконавчий комітет міської ради затвердив нові тарифи на водопостачання та водовідведення. Це рішення ухвалене через об’єктивне зростання складових собівартості — електроенергії, матеріалів, пального та витрат на оплату праці. Водночас після цього вартість пального та інших ресурсів знову зросла, але тариф залишається незмінним і формується виключно на основі фактичних економічних витрат підприємства.У публічному просторі періодично з’являються анонімні заяви про «завищені тарифи» з порівняннями з іншими містами. Такі порівняння часто некоректні та не враховують базових умов роботи водоканалів.Коректно зіставляти тарифи можна лише між громадами зі схожою кількістю споживачів та подібною системою водопостачання. Порівняння з обласними центрами є методологічно неправильним.У великих містах нижча ціна кубометра води пояснюється ефектом масштабу — постійні витрати розподіляються на значно більшу кількість споживачів. У малих громадах ці витрати припадають на меншу базу абонентів, що напряму впливає на собівартість.На формування тарифу також впливають:— технічний стан і протяжність мереж;— втрати води в системі;— джерела водопостачання та вартість очищення;— рівень оплати та заборгованість споживачів.📊 В інфографіці подано порівняння тарифів у аналогічних містах Рівненської області.Окремі приклади з інших регіонів, зокрема з прифронтових міст, не є коректною базою для порівняння. У Харкові частину витрат підприємств водопостачання компенсує держава, а тарифи для населення утримуються на рівні, визначеному в умовах воєнного стану. Для громад, які не перебувають у зоні бойових дій, така модель фінансування не застосовується.‼️ Що реально впливає на зменшення тарифуЄдиним реальним резервом зниження собівартості є зменшення втрат у мережах та повний облік споживання.У громаді роками відбувалися незаконні підключення до мереж водопостачання. Фактично це означає споживання води без обліку та оплати, що напряму впливає на загальні втрати підприємства.Як зазначають у «Костопільводоканалі», системне виявлення та легалізація таких підключень дозволяє зменшити втрати і, відповідно, стримувати зростання тарифу в перспективі.Для цього підприємство посилює контроль обліку та працює над виявленням необлікованого споживання на рівні вулиць і мікрорайонів із подальшою перевіркою підключень.

Пліч-о-пліч: громади Рівненщини та Чернігівщини співпрацюютьКостопільська громада продовжує співпрацю з Березнянською громадою Чернігівської області в межах національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Раніше Костопільська громада ділилася з партнерами досвідом створення ЦНАПу та підтримала запуск центру. Зокрема, було виділено 500 тисяч гривень на закупівлю меблів і оргтехніки, тоді як ремонтні роботи профінансувала Березнянська громада.Окрім цього, сторони обговорили можливість оздоровлення дітей, забезпечення джерелами резервного живлення соціальних об'єктів, ділилися досвідом реалізації ветеранської політики в громадах.«Співпраця між громадами — це не про формальність, а про конкретні рішення і взаємну підтримку. Ми вже маємо результат і розуміння, як рухатися далі. Важливо зберігати цю взаємодію та розширювати її. Приємно, що Костопільська громада однією з перших долучилася до національного проєкту. Під час візиту на Чернігівщину декілька громад Рівненщини теж підписали меморандуми про співпрацю. У разі потреби готові ділитися досвідом з іншими громадами», — зазначив заступник міського голови Юрій Кузнюк. Днями представники громад Рівненщини здійснили робочий візит до громад-форпостів Чернігівської області. Зустріч у Чернігівській ОДА — це можливість не лише підбити підсумки вже реалізованих ініціатив, а й визначити подальші кроки взаємодії. Під час обговорень зосередилися на результатах співпраці, викликах, з якими стикаються громади-форпости, а також нових напрямах партнерства.Ініціатива «Пліч-о-пліч: згуртовані громади» переходить у новий формат «регіон–регіон», що передбачає ширшу координацію та масштабування співпраці. Найближчим часом планується підписання меморандуму між Чернігівською та Рівненською областями.

Костопільська громада зустріне полеглого захисника Валерія МироноваВалерій Миронов, який довгий час вважався зниклим безвісти на Курщині, повертається додому на щиті.Валерій Миронов народився 4 вересня 1970 року у Жалині на Костопільщині. Закінчив місцеву школу, здобув фах за кількома робітничими спеціальностями. Одружився, народилося двійко дітей. Удвох з дружиною їздили за кордон на заробітки, працювали на сільгоспроботах, потім на заводі у Польщі.З початком повномасштабного вторгнення чоловік наполіг на тому, що треба негайно повертатися з Польщі додому, адже там залишилася їхня донька, яку він не міг залишити саму. У перші дні березня 2022-го Валерій Миронов став до лав ЗСУ.«Мій чоловік сказав, що не буде ховатися чи уникати служби, інакше ворога ніхто не зупинить. І пішов», - розповіла дружина Оксана. Чоловіка зарахували механіком-кулеметником взводу у 251-му окремому батальйоні. Служив на Чернігівщині, на Харківщині. Згодом Валерій Миронов став навідником відділення механізованого батальйону 21-ї окремої механізованої бригади.Улітку 2024-го приїздив у відпустку додому, допомагав зробити ремонт у будинку. Невдовзі після повернення з відпустки його підрозділ перекинули на Курщину.«Кожного разу перед заходом на позицію чоловік дзвонив, повідомляв, де він, ми спілкувалися. Востаннє він зателефонував уранці  21 грудня 2024 року, сказав, що за кілька годин має з побратимами заходити на позицію. Це був останній його дзвінок. 31 грудня нам принесли сповіщення, що солдат Валерій Миронов зник безвісти у Суджанському районі на Курщині», - розповіла також Оксана Миронова. Згодом дружина розшукала двох побратимів, з якими Валерій виходив на позицію. Вони розповіли, що у ніч проти 22 грудня потрапили під ворожий вогонь, дістали  поранення, але вижили і повернулися. Що сталося з Валерієм, побратими не бачили.«Я не вірила, не хотіла вірити, що Валерій загинув. Ми завжди були разом і все робили разом. Навіть коли слідча з Полтави зателефонувала й повідомила про збіг ДНК-профілю, я мала надію, що на упізнанні тіла виявиться, що це не він. Проте за ДНК, за всіма ознаками і навіть за речами, які були при ньому… Мені дуже важко це усвідомлювати, але це він, мій чоловік», - каже Оксана Миронова. У нашого захисника залишилися дружина, двоє дітей, мама, сестра і брат, який також є військовослужбовцем. 17 квітня Костопільська громада проведе в останню путь загиблого захисника:07:50 — із центру села Жалин буде надано автобус для перевезення жителів на прощання у місті Костопіль.09:20 — траурний в’їзд похоронного кортежу вулицями Рівненська та С. Руданського.09:30 — загальноміське прощання на майдані Т. Г. Шевченка.Після завершення церемонії прощання кортеж вирушить до рідного села Жалин.12:00 — заупокійна літія в домівці.12:30 — чин похорону в місцевому храмі.Після завершення богослужіння процесія пішою ходою вирушить до місцевого кладовища, де відбудеться поховання Валерія Миронова.🕯️ Вічна пам’ять

Костопільська громада попрощається з Богданом КондратюкомУ четвер, 16 квітня, Костопільська громада попрощається з померлим захисником Богданом Кондратюком.Богдан народився 8 лютого 1984 року в Костополі. Навчався у школі №6, закінчив Костопільський будівельно-технологічний коледж. Працював здебільшого на будівництві, їздив на заробітки.На службу Богдана мобілізували в листопаді 2025 року. Пройшов курс молодого бійця на військовому полігоні, й у складі підрозділу в/ч А5003 вирушив на Краматорський напрямок фронту як стрілець. При першому заході на позицію Богдан отримав поранення в ногу унаслідок влучання ворожого дрона. Після цього з ним обірвався зв’язок. Три доби про бійця не було жодної інформації, командування готувало сповіщення про зникнення безвісти, та Богдан повернувся, витягнувши пораненого побратима.У Харкові пораненого прооперували, через якийсь час відправили у відпустку та на  лікування, й Богдан повернувся додому, у Костопіль.Пізно увечері 13 квітня військовослужбовцю стало зле, каретою невідкладної медичної допомоги його доставили в Костопільську лікарню, де уранці наступного дня він помер.У Богдана Кондратюка залишилася неповнолітня донька, батьки та брат.Четвер, 16 квітня:▪️10:30 — літія в рідній домівці (вул.Лятуринської)▪️11:00 — чин похорону в соборі Петра і Павла.Після завершення траурний кортеж пішою ходою вирушить до майдану Т.Г.Шевченка, де відбудеться громадське прощання з військовослужбовцем. Поховають його на кладовищі «Нове» в Костополі.🕯️Вічна пам’ять.

Костопільська громада зустріне полеглого захисника Віталія БуткаКостопільська громада зустріне та віддасть останню шану своєму захиснику Віталію Бутку.Віталій Буток народився 8 січня 1978 року у селі Яполоть на Костопільщині. Закінчив місцеву школу і вступив до Костопільського будівельно-технологічного коледжу. Після завершення навчання повернувся у рідне село, де й мешкав усе своє життя. Працював на різних підприємствах з виробництва надмогильних пам’ятників. Одружився, у пари народилося троє дітей.У березні 2022 Віталія Бутка, який свого часу проходив строкову військову службу, мобілізували. Невдовзі у складі 115 окремої механізованої бригади Віталій вирушив на фронт. У червні 2022-го під Лисичанськом на Луганщині він отримав тяжке поранення в ногу. Довго лікувався та перебував на реабілітації, а навесні 2023-го знову повернувся на службу у 115-ту бригаду як обмежено придатний. Його підрозділ був на Полтавщині, потім на Донеччині. Згодом Віталій перейшов у роту забезпечення, працював на польовій кухні. У травні 2025 року його перекинули на Харківщину. «31 березня цього року мій чоловік написав, що він іде на бойове завдання, що зайшли з побратимом на позицію і у них все нормально. Після цього зв’язку не було. Я намагалася дізнатися у командира, що з Віталієм, він відповів, що з ним немає зв’язку», - розповіла дружина військовослужбовця Анна Буток. 8 квітня дружині принесли додому сповіщення про загибель Віталія Бутка в районі Новоплатонівки Ізюмського району на Харківщині. У нашого захисника залишилися дружина, троє дітей, брат і сестра.Завтра, 14 квітня, Костопільска громада попрощається із Віталієм Бутком08:20 — жалобний кортеж заїде в Костопіль і рухатиметься вулицями Рівненська – С. Руданського.08:30 — загальноміське прощання на майдані Т. Г. Шевченка.Після завершення прощання кортеж вирушить у рідне село Яполоть.12:30 — чин похорону в домівці загиблого.Після завершення церемонії пішою ходою Віталія Бутка проведуть до місцевого кладовища, де відбудеться поховання.🕯️ Вічна пам’ять.