Мужики, давайте відверто. Кожен же з нас мріяв в дитинстві щось купити. У когось: телефон, ролики, плеер, ще щось із таких дрібниць. Але було одне про що мріяли всі ще підлітками. На свої 18 років купити авто. Ми не мріяли про Бентлі, Ламборгіні. Ми хотіли жигулі, якого старенького німця (БМВ чи Ауді, або Фольц) і ця мрія тягнеться за нами на протязі життя. І звісно в 18 ми ходили пішки. Бо тоді було нереально заробити в такому юному віці на авто. І десь в 20 чи навіть 25 коли ми купуємо своє перше авто. Для нас це нереальні емоції. А якщо вдається придбати щось краще ніж ми мріяли. Тоді життя відчувається в моменті як ніколи. Коли розумієш що не дарма витратив час на навчання, роботу. Із за того що ти не здався, ти зміг досягти цілі. Хтось скаже ціль: квартира, будинок, родина, діти. Це база яка має бути. А ось авто для мужика це подія. Особливо перше. Чоловік може за собою так часто не доглядати як буде це робити за своїм авто. Бо коли він в гаражі щоб робить. Він розуміє що це була його мрія, він її здійснив. І тепер він за нею дбає. Кіосакі писав що власне авто це не про економіку. Що краще аренда. З чим я не згоден. Так авто вимагає догляду та вкладень. Але воно дає ментальне задоволення. Це той якір який тебе мотивує діяти далі. І чому цей пост я почав. Наший учень придбав своє перше авто. Поділився зі мною емоціями, вдячністю і так далі. Як для вчителя це нереальні емоції також. Коли учень який працював на складі, укомплектував товар по супермаркетам. Через три роки купує БМВ 2021 року. Привітати нашого колегу можете ❤️ до цього посту. Я в нього повірив, він не здався, він досяг. Так само я вірю у кожного із вас! 🌌