Верховною Радою України прийнято новий Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Парламентом прийнято в другому читанні та в цілому проект Закону реєстр. № 12301, який стане базовим законодавчим актом, що регулює питання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб і враховує сучасні виклики, зумовлені триваючою збройною агресією проти України, а також останні зміни, які відбулися в законодавстві. Водночас нині діючий Закон визнано таким, що втратив чинність. Прийнятим Законом, зокрема, передбачається: - закріплення основних гарантій щодо державної підтримки внутрішньо переміщених осіб на всіх важливих для них етапах (під час адаптації, інтеграції, повернення до покинутого місця проживання та реінтеграції); - гарантування права на пенсію на загальних підставах. Зокрема документ встановлює, що «для осіб, які перебувають на обліку як внутрішньо переміщені, умови призначення, виплати, перерахунку або переведення на іншу пенсію не можуть передбачати додаткових або відмінних від загального порядку вимог і процедур, що обмежують реалізацію або звужують зміст їхнього права на пенсійне забезпечення»; - запровадження електронного кабінету для внутрішньо переміщених осіб, за допомогою якого, зокрема, здійснюватиметься оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб, ступеня їх задоволення та інтеграції за новим місцем проживання; - сприяння держави у реалізації права на житло через загальні (передбачені житловим законодавством) та спеціальні механізми (актуальні саме для внутрішньо переміщених осіб) державної підтримки. Передбачається, що для визначених Урядом категорій внутрішньо переміщених осіб проживання у житлі для тимчасового проживання не може обмежуватися строками на безоплатне тимчасове проживання під час дії воєнного або надзвичайного стану та протягом шести місяців після їх припинення або скасування; - врегулювання на рівні закону статусу місць тимчасового проживання, які можуть облаштовуватися у містечках із збірних модулів, гуртожитках, готелях, інших приміщеннях, придатних для проживання, та їх частинах, що використовуються або можуть використовуватися для тимчасового проживання; - визначення на рівні законодавчого акту основних завдань і функцій центрального органу виконавчої влади, що забезпечуватиме формування та реалізовуватиме державну політику у сфері забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Такий підхід гарантуватиме, що питання захисту прав внутрішньо переміщених осіб залишатиметься пріоритетом для держави незалежно від можливих кадрових чи структурних змін в Уряді. Закон набере чинності через три місяці з дня його опублікування.