10 років ідеальної роботи в Манчестер Сіті

Рік на адаптацію до англійського футболу і 9 років конкуренції тільки за перші місця в найконкурентнішій лізі + нарешті виграна ЛЧ. Саме на це розраховують багаті власники клубів, коли платять великі гроші тренеру. Звісно, витрачені колосальні ресурси на формування команд (Пеп кілька разів повністю перезбирав склад), але були і точкові введення вихованців Академії в основний склад, що було б необовʼязковим при безрозмірних витратах. Але підхід був комплексний з поваги до клубу і до ресурсів, що вкладались в Академію.115 порушень ФФП (якщо будуть доведені) кинуть велику тінь на цей період Сіті. Але шейхи і приходили не для того, щоб грати за правилами. Навіщо необмежений ресурс, якщо ти обмежений в його використанні? Я особисто виступаю за чіткі обмеження в спорті, щоб уникнути монополій. Мені дуже імпонує система спорту в США зі стелями зарплат, обмеженням бюджету, драфтом і т.д. Але європейський футбол за цими правилами ніколи не грав. Перемагати грошима - нормальна практика допоки регулювання не зміниться.
Таким шляхом йшли багато власників, які шукали тренерів і гравців для перемог… а виходило в одиниць. Пепа Гвардіолу ніколи не звільняли. Він показав, що може стабільно досягати успіху в тих умовах, в яких працює футбол. А його фраза про те, що «Бʼєлса також би вигравав з його Сіті, а ось він сам не вийшов би в АПЛ з Лідсом Бʼєлси» ідеально показує нішевість і адекватність Пепа. Ніякої гри від суперника. Тільки домінування. Інколи з фразою «Пеп сам себе переграв». Єдиний правильний підхід з необмеженими ресурсами. Було б цікаво для експерименту побачити його в роботі з командою, яка не є домінантом за складом і фінансами. Але це було б можливо, якби він десь провалився в карʼєрі. А він не провалився.