За вечір суботи і неділю я прочитала «Сплетені стежки» Девні Перрі. І це топ оф зе топ! Віват, несіть другу частину! Ця жінка так добре пише. #начитала і зараз буде захоплено-емоційний відгук. Маємо ковбоя, ранчо, занедбаний курорт. Міську багату фіфу. Другий шанс і кохання з дитинства. Отже, тут (як і в «Кожного наступного літа») кілька часових ліній. Але це зроблено набагато краще (!!!!), бо в «сучасності» багато подій і днів, а не два дні, як у вище згаданому романі.Вони познайомились, коли Інді було 8, Весту 10. Її батьки приїздили на цей курорт на один літній тиждень раз на 2 роки. Зараз вона купує ранчо і курорт. І планує все налагодити в плані бізнесу. Всі цим незадоволені (буквально всі: від кухара до колишнього власника). Тут є флірт і є гиркання героїв (обожнюю). Тут є гарячий секс (не без того). Тут добре описано проживання горя і втрати. А ще є тема батьків-дітей. Батьки, які не відпускають контроль. І діти, які не можуть наважитися жити не мріями батьків. Саме на ковбойських романах я зрозуміла, що в підлітковому віці думала, що всі хочуть поїхати якомога далі від батьківського дому. А коли читаю, як герої залишаються «вдома» на все життя не тому, що «так склалися зовнішні обставини», а тому, що хотіли, стає… якось тепло чи що. А ще я кілька разів плакала, але щось я зараз плачу під час читання кожної книжки. Стала плаксою. Взагалі з того, як швидко я прочитала цю книжку, ви маєте зрозуміти, що мені сподобалося буквально все! Несіть цього ковбоя, ранкову каву на ранчо, прогулянки на конях і той старий пікап теж давайте. 10/10 (але памʼятайте, що я абсолютно не обʼєктивна в ковбойських любовних романах, а цей ще й такий зворушливий.)