Фредерік Бакман «Мої друзі», видавництво #книголав

Книга гарна, але не найкраща з тих, що я читала в Бакмана (всі) 😸

"На одному з найвідоміших полотен у світі майже ніхто не помічає трьох крихітних постатей на краю пірса. Для більшості глядачів це лише морський пейзаж. Однак Луїза — самотня вісімнадцятирічна дівчина, яка мріє стати художницею, — бачить дещо більше: кожна із цих постатей таїть історію. У далекому приморському містечку занедбаний пірс прихищає чотирьох підлітків від життєвих розчарувань: там вони жартують, мріють, звіряють одне одному таємниці. Друзі — ті, заради кого варто прокидатися вранці, — стають для цих заблуканих душ опорою. Того незабутнього літа народжується твір мистецтва, який двадцять п'ять років по тому несподівано потрапить до рук Луїзи. Вона прагне дізнатися історію створення улюбленої картини, тож вирушає в сповнену несподіванок подорож, що назавжди змінить її життя. «Мої друзі» — щемка й світла розповідь про силу дружби, мистецтва та про те, що щасливий кінець не завжди збігається з нашими очікуваннями."

За стилем книга мені нагадала «Тривожних людей».

Тут знову є характерна для Бакмана історія, яка ніби веде до якихось подій, але, якщо вже знаєш автора, розумієш, що все буде не зовсім так, як очікуєш. І, власне, так і стається 🙃

Ще мені сподобалося, що це досить світла історія про мистецтво, дорослішання і дружбу.

Бакман вміє простими словами сказати щось настільки влучне, що хочеться розбирати текст на цитати. Тут то смішно, то сумно, то смієшся, то плачеш. Історія не перетворюється на рожеву казку, але й не є надто депресивною, попри складні теми. Такий собі коктейль із різних емоцій.

"Я хочу, щоб на моєму надгробку ти написав: «Вхід з іншого боку» "

"Всім молодим, хто мріє творити, - робіть."

"Найгірший спосіб осквернити мистецтво – це повісити на нього чортовий цінник. "

«Ти маєш право бути поруч із тими, хто робить тебе кращою людиною.»

«Друзі — ті, заради кого варто прокидатися вранці, — стають для цих заблуканих душ опорою.»

"Маленькі діти вважають підлітків найкращими з людей, і самі підлітки вважають підлітків найкращими з людей. Єдині, хто не поділяє цієї думки, – дорослі."

З негативного: мене добряче дратувало зображення 39-річного чоловіка дідом. Я вже писала про це раніше. Через це на клубі я поставила 4. Інші критикували книгу за нереалістичність. А комусь саме ця хепі-ендність і подобається. Якщо ви вже читали Бакмана, знаєте його стиль і вам заходить (або ні) ця суміш перебільшень, драматизму й тепла, то тут усе приблизно так само.

Якщо читали, розповідайте, як вам!

Книготерапія📗Підписатись