Не втрималась і таки взяла "Не закохуйся, Єво!" від видавництва Лабораторія 🌟

Чула про неї дуже-дуже багато захоплених відгуків. Навіть один книжковий клуб, у який я раніше ходила, майже повним складом прочитав цю книжку — і всі були в захваті. Ну як тут не піддатися стадному інстинкту колективній рекомендації?

😸

"Валіза, розбите серце і шалене бажання жити — це все, що залишилося в тату-майстрині Єви після втечі з рідного Сіверськодонецька. Новий дім, село Кунча на Хмельниччині, зустрічає дівчину безробіттям, туалетом на вулиці, холодним тазиком для купання і ще холоднішими поглядами людей. І коли здається, що гірше бути не може, у сусідній будинок заселяється колишній. І не сам, а разом із мамою, яка ненавидить Єву, і новою нареченою. Трішки імпровізації — і Єва з місцевим хлопцем Марком вдають закоханих: усе просто, без почуттів і з одним непорушним правилом — не закохуватись. Але серце, той ще волелюбний орган. І в час, коли здається, що війна забрала все — рідне місто, роботу, впевненість у завтрашньому дні — чи варто відбирати ще й кохання?"
Ромкоми читаю рідко, але якщо вже братися — то за щось перевірене й таке, що зайшло жінкам мого віку. Прибережу книжку на випадок втоми від непростої літератури. Дуже сподіваюсь, що вона мене розважить і трохи розрадить у наші непрості часи. Хтось із вас уже читав? Як вам?#кт_поповненняКниготерапія📗Підписатись