Із енцикліки Святішого Отця Франциска «Dilexit nos». 👇🤍 Якщо Ісус когось зціляв, то волів підійти до нього: «Ісус простягнув руку й доторкнувся до нього» (Мт. 8, 3), «Він доторкнувся до її руки» (Мт. 8, 15), «Тоді він доторкнувся до їхніх очей» (Мт. 9, 29). І навіть зцілював калік своєю слиною (див. Мр. 7, 33) – як мати, щоб вони не відчували, що Він далеко від їхнього життя. Бо «Господь знає прекрасну науку пестощів. Це ніжність Бога, який любить нас не на словах; Він підходить і стає поруч, щоб ми відчули тепло Його любові».Оскільки нам важко довіряти, бо ми зазнали стільки неправди, агресії та розчарувань, то Ісус шепоче нам на вухо: «Бадьорися, сину» (Мт. 9, 2); «Бадьорися, дочко!» (Мт. 9, 22). Потрібно подолати страх і усвідомити, що з Ним не маємо що втрачати. Ми можемо сумніватися в людях, але не в Ньому. І не вагайся з огляду на свої гріхи. Пам’ятай, що багато грішників «посідали з ним» (Мт. 9, 10) до столу, і це Ісуса не засмучувало. (пп. 36, 37)Повністю текст Енцикліки https://cutt.ly/NtzYhM0P