Це рандомне фото, де я активно розказую Міші — шефу «Полтава» — про соус до дунайки. І якраз у такі моменти в голові крутиться: скільки всього кухарі дізнаються не під час навчання, а вже десь в роботі. Через спроби, фейли й випадкові поради. І тут питання не в людях. А в системі, яка не пояснила, як може бути інакше. Тому ми з командою «Культфуд» міняємо підхід. Почали з оновлення профстандартів — тієї самої бази, на якій тримається кулінарна освіта. І йдемо далі. Зараз в нас із МОН і викладачами профтехів новий етап: створення навчальних матеріалів за європейським зразком. Щоб у наших профтехах була модульна система — сучасна, гнучка. У чому суть? Тепер не обов’язково вчитись 3 роки, щоб отримати фах. Проходиш модулі — отримуєш мікрокваліфікації. Хочеш — ідеш працювати після кількох етапів. Хочеш — продовжуєш вчитись. Професія стає доступнішою, навчання — ефективнішим. Це все не робиться за тиждень і не 3 людьми. За кадром багато спеціалістів та велика команда, яка точно знає, навіщо це все. Бо минулого вже нема. Є ми. І майбутнє. Цьом. Допис створено в рамках ініціативи з підвищення кваліфікації/перекваліфікації в межах професійно-технічної освіти, що впроваджується за підтримки Швейцарії, Міністерство освіти і науки та спільно з громадською організацією «Культ Фуд»