ГА ООН визнала трансатлантичну работоргівлю найтяжчим злочином проти людяностіГенеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію, якою трансатлантичну работоргівлю визнано “найтяжчим злочином проти людяності”. Документ підтримали 123 країни, тоді як проти виступили США, Ізраїль та Аргентина. Ще 52 держави, серед яких Велика Британія та країни ЄС, утрималися. Ініціатором резолюції стала Гана.Документ закликає держави-члени не лише визнати історичну відповідальність, а й розглянути можливість офіційних вибачень і внесків до спеціального фонду репарацій. Конкретні суми компенсацій у тексті не визначені. Міністр закордонних справ Гани Самуель Окудзето Аблаква наголосив, що йдеться не про вигоду для окремих політиків, а про відновлення справедливості: “Ми вимагаємо компенсацій. І давайте будемо чіткими – африканські лідери не просять гроші для себе. Ми хочемо справедливості для жертв і підтримки освітніх програм, фондів розвитку та професійного навчання”.Питання репарацій за останні роки набирає обертів. Зокрема, Африканський Союзвизначив 2025 рік роком “відновлювальної справедливості”, а країни Співдружність наційпідтримали необхідність діалогу щодо компенсацій.За оцінками істориків, у період з 1500 до 1800 року від 12 до 15 мільйонів африканців були примусово вивезені до Америки, де їх використовували як рабів. Понад два мільйони людей загинули під час транспортування. У резолюції підкреслюється, що наслідки рабства відчуваються і сьогодні – у вигляді расової нерівності та економічного відставання, які впливають на людей африканського походження в усьому світі.“Багато поколінь і досі стикаються з виключенням і расизмом через трансатлантичну работоргівлю”, – зазначив Аблаква.Окремим пунктом документ передбачає повернення культурних цінностей, вивезених у колоніальний період. За словами глави МЗС Гани, йдеться про артефакти, що мають культурне та духовне значення і повинні бути повернуті країнам походження.Президент Гани Джон Драмані Махама назвав рішення “історичним” і таким, що допоможе зберегти пам’ять про трагедію. Водночас він розкритикував політику адміністрації Дональд Трамп, звинувативши її у “нормалізації стирання чорної історії”.За його словами, подібні підходи проявляються у відновленні пам’ятників конфедератам і спробах перегляду експозицій, присвячених рабству, у США. Махама застеріг, що така політика може стати прикладом для інших держав і навіть приватних інституцій.Джерело: Центр досліджень Африки