🇺🇦А тепер хочу показати вам наші особисті фотографії.Нашу команду.Тих неймовірних жінок, з якими ми прожили цілий тиждень у Марокко.І знаєте що? Це була не тільки красива подорож із фотографіями, пустелею та відеозйомками. Це було справжнє життя.За цей тиждень у нас сталося багато різних пригод.Одна з дівчат пошкодила палець. Ми дуже переживали, але організатор швидко відвіз її до лікарні, зробили рентген, і, на щастя, перелому не було. Тому ми адаптували частину тренувань під неї, більше працювали з верхньою частиною тіла та грудною кліткою. І знаєте що? Наприкінці ретриту вона вже чудово рухалася, а палець почувався значно краще.У мене самої був тепловий удар. Спочатку я думала, що це отруєння, але потім зрозуміла, що просто дуже сильно перегрілася. Один день мені було справді важко, але організм швидко відновився.Ще одна дівчина пережила харчове отруєння.Хтось почувався краще, хтось гірше.Але найголовніше — ми весь цей час були поруч одна з одною.Підтримували.Допомагали.Дбали.Сміялися.Шукали рішення.І саме в такі моменти розумієш, що справжня цінність ретритів не лише в місці, куди ти їдеш.Вона в людях, які їдуть поруч.До речі, маленька порада від мене: завжди беріть із собою аптечку та свої необхідні ліки.Не повторюйте моїх помилок. 😅Я поїхала без жодної таблетки, і моя мама досі нагадує мені про це кожного дня.Попри всі наші пригоди та маленькі труднощі, це був один із найтепліших, найживіших і найяскравіших ретритів, які я пам’ятаю.І я безмежно вдячна цим прекрасним жінкам за цей досвід. ❤️🇬🇧And now I want to share some personal photos.Photos of our team.These incredible women with whom I spent an entire week in Morocco.And honestly, this journey was about much more than beautiful pictures, deserts, and video shoots.It was real life.A lot happened during this week.One of the girls injured her finger. We were worried, but our organizer quickly took her to the hospital, where they did an X-ray. Thankfully, nothing was broken. We adjusted some of the training sessions for her, focusing more on the upper body and chest work. By the end of the retreat, she was moving beautifully again and her finger felt much better.As for me, I experienced heat exhaustion. At first, I thought it was food poisoning, but later realized I had simply overheated. One day was quite difficult, but thankfully I recovered quickly.Another participant experienced food poisoning.Others had moments when they weren’t feeling their best either.But throughout all of it, we stayed together.We supported each other.Helped each other.Took care of each other.Laughed together.Found solutions together.Moments like these remind me that the true value of a retreat is not only the place you travel to.It’s the people you travel with.And a small piece of advice from me: always bring your personal medications and a basic travel first-aid kit.Don’t do what I did. 😅I arrived with absolutely no medicine at all, and my mother is still reminding me about it.Despite all the little challenges and unexpected adventures, this became one of the warmest, most memorable, and most meaningful retreats I’ve ever experienced.And I’m deeply grateful to these wonderful women for sharing this journey with me.