Всім привіт, народ 🤍

Зараз дуже багато роботи просто для того, щоб тримати себе в нормі. Обстріли. Холод. Постійна зміна температури. Напруга в повітрі. І чесно — інколи просто немає сил рухатись далі. Але є один інструмент, який зараз дає мені багато сили і надії. І це — вдячність. Я розумію, що зараз звучатиму як жінка-сектант з двома косичками і в довгій спідниці 😅

Але це правда. Навіть у найскладніший момент нам завжди є за що подякувати. І це не про токсичний позитив. Не про «все прекрасно». А про те, щоб бачити не тільки темну сторону, а й світлу частину свого життя. Я дуже самокритична людина. Мені постійно хочеться більшого, кращого. Стандартний міленіал — ви розумієте 😅

Але зараз я кожен день, 2–3 рази на день, проговорюю і прописую, за що я вдячна. Практика дуже проста. Не потрібен спеціальний блокнот (хоча я собі купила 😅). Можна писати в будь-якому зошиті або в нотатках. Ось кілька пунктів, які мені допомагають:— За які навіть маленькі успіхи я вдячна сьогодні?— Хто сьогодні був вдячний мені?— Що хорошого я зробила для інших?— За що я вдячна самій собі?— І особливо: за що я хочу подякувати сьогодні просто так? І ще — пробуджуйте свою усвідомленість. Зупиніться на хвилину і подивіться навколо. Все навколо вас живе. Щось рухається. Щось росте. Навіть у найскладніший період — життя продовжується. І ми теж ростемо. Іноді це дуже боляче. І не хочеться такого росту. Але він відбувається. І хочу поділитися фразою, яку мені одного разу сказав мій чоловік:«Ми ніколи не знаємо, від чого найгіршого наше теперішнє “погане” нас зберегло». Мені ця думка дуже допомагає. Буду рада, якщо вам відгукнеться ця вправа 🤍

Користуйтесь нею хоча б раз на тиждень, раз на місяць — але розвертайте свою увагу на те, що у вас є зараз. Ну і, звісно… рости — це класно 🌿