Іноді відпочинок не відновлює ресурс або навіть забирає його. Людина може мати вільний час або менше завдань, але при цьому не відчувати полегшення чи припливу сил. Це пов’язано з тим, що відновлення залежить не лише від факту відсутності діяльності, а й від стану нервової системи.Одна з причин - збереження внутрішньої активації. Якщо психіка тривалий час перебувала у режимі напруги, відповідальності або необхідності швидкого реагування, тіло може залишатися у стані мобілізації навіть під час паузи. Фізично людина відпочиває, але насправді система продовжує працювати у стресовому режимі.Іншим чинником є самий спосіб відпочинку. Пасивне переключення уваги не завжди знижує перевантаження, особливо якщо воно пов’язане з великою кількістю стимулів. Наприклад, безперервний скролінг або інформаційний шум можуть лише відволікати від втоми, але глобально не знижувати її.Також важливу роль може відігравати накопичене виснаження. Якщо ресурс тривалий час витрачався без достатнього відновлення, коротких пауз може бути недостатньо. У таких випадках організму потрібен не обмежений кількома годинами відпочинок, а триваліший період зниження навантаження і стабілізації ритму життя.Відновлення більшою мірою пов’язане з якістю паузи, ніж із самим фактом бездіяльності. Психіці зазвичай потрібні умови, у яких зменшується зовнішня та внутрішня стимуляція, знижується напруга і з’являється відчуття безпеки. Саме тоді відпочинок починає виконувати свою регулятивну функцію.