​​🌿З нагоди Міжнародного дня здоров’я рослин у Головному управлінні Держпродспоживслужби в Харківській області за участі керівництва та спеціалістів Головного управління і Державної установи «Харківська фітосанітарна випробувальна лабораторія» проведено круглий стіл, під час якого обговорено актуальні виклики у сфері фітосанітарної безпеки, шляхи запобігання занесенню та поширенню карантинних організмів, а також значення здоров’я рослин для продовольчої безпеки, збереження біорізноманіття та сталого розвитку аграрного сектора.❇️Під час заходу з нагоди свята начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Денис Бакумов вручив подяки за сумлінну працю та професіоналізм:• Дмитру Криворучку – головному спеціалісту відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування;• Інні Хоружі – головному спеціалісту відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування;• Олексію Томінцю – головному спеціалісту відділу карантину рослин. Заступнику начальника відділу захисту рослин, фітосанітарної діагностики та прогнозування Едуарду Островерху була вручена вітальна листівка від Голови Держпродспоживслужби України Сергія Ткачука. 🌱Під час круглого столу було наголошено, що захист рослин від шкідників і хвороб давно перестав бути справою агрономів. Сьогодні це повноцінний інструмент державної політики. Одна заражена партія зерна або саджанців здатна миттєво заблокувати доступ до цілих ринків – і жодні дипломатичні зусилля тут не допоможуть, якщо фітосанітарний документ не в порядку.✅У системі СОТ санітарні та фітосанітарні заходи – це єдиний легальний спосіб сказати «стоп» на кордоні, не порушуючи правил вільної торгівлі. Розвинені країни давно це зрозуміли і використовують складні технічні стандарти як реальний бар’єр для конкурентів. Щоб його подолати, вже недостатньо мати хороший чорнозем – потрібні сучасні акредитовані лабораторії та наукова експертиза, здатна витримати перевірку на міжнародному рівні.🔻Ціна помилки тут буває надзвичайно високою. У 2003 році Канада і Франція заблокували імпорт української фуражної пшениці через фітосанітарні невідповідності. Прямі збитки були величезними, але ще болючішим виявився репутаційний удар: недовіра до нашого зерна на зовнішніх ринках трималася роками. Схожі ситуації виникали і з молочною продукцією при спробах виходу на ринок ЄС. Торговельні позиції, що вибудовувалися десятиліттями, можуть розсипатися за лічені тижні.📗Із 2028 року в Україні запрацює новий Закон «Про державне регулювання сфери захисту рослин» – і це справді серйозна зміна, а не просто заміна вивіски. Країна переходить від радянської моделі реагування «за фактом» до європейської системи запобігання: паспорти рослин для простежуваності від поля до кордону, ризик-орієнтований контроль замість тотальної паперової тяганини, чіткі протоколи реагування на виявлення шкідників.📍Повномасштабна війна додала до цього переліку викликів окремий вимір. Знищені лісосмуги на Харківщині – це не просто пейзажні втрати, це зруйновані природні бар’єри, які стримували міграцію шкідників. Забруднення ґрунтів важкими металами і вибуховими речовинами послаблює імунітет рослин і створює ризик, що кінцева продукція просто не пройде перевірку на кордоні ЄС. Фактично, забруднена земля виробляє продукт, який юридично легко заблокувати, – і «зелений протекціонізм» тут може спрацювати проти нас. Мінна небезпека при цьому залишає величезні «сліпі зони», де вогнища карантинних організмів можуть розвиватися непоміченими.📌Харківська область у цьому контексті – один із найвразливіших регіонів. Великий транспортний вузол, прифронтове розташування, інтенсивне землеробство. Впровадження фітосанітарної паспортизації тут має стати не лише засобом контролю за шкідниками, а й антикорупційним інструментом, який мінімізує людський фактор у дозвільній системі. Харківські університети, своєю чергою, мають реальний шанс стати центрами наукової експертизи у сфері фітосанітарних ризиків – а це вже аргумент у міжнародних торговельних спорах.