Країну не можна відновити, замінивши українців іншими людьми.Сьогодні нам намагаються тихо нав’язати небезпечну ідею: нібито відтік людей - не проблема. Нібито достатньо щороку «дозалучати» сотні тисяч мігрантів - і все запрацює.А тепер - факти. Україна переживає масштабний демографічний спад, який тільки посилився за роки повномасштабної війни. На початку вторгнення нас було більше 41 мільйона, без урахування тих, що проживали на тимчасово непідконтрольних територіях.Сьогодні, за оцінками демографів, на підконтрольній території перебуває близько 30 мільйонів людей. Понад 5 мільйонів українців живуть за кордоном. Ще мільйони - внутрішньо переміщені. Падає народжуваність - українським родинам все важче дається рішення вступити на шлях батьківства. Це не просто статистика. Це тиха втрата країни.І в цей момент нам пропонують просту формулу: не вистачає людей - завеземо нових. Це не рішення. Це його підміна.Бо держава - це не цифра в балансі.Держава - це люди. Свої люди.І коли ми спокійно говоримо про «компенсацію втрат», ми фактично погоджуємось із тим, що мільйони українців можна не повертати. Що їх можна просто замінити.Я з цим не погоджуюсь.Проблему знелюднення можна вирішити лише політикою, в центрі якої - життя людини. Щоб у місті було тепло і світло.Щоб працювали лікарні й школи. Щоб була робота. Щоб родина відчувала не лише ризики війни, а й опору держави.Бо сьогодні мільйони наших людей уже будують життя в інших країнах. І з кожним роком все менше з них планують повернення. І це - найнебезпечніше.Наше завдання - не замінювати своїх. Наше завдання - повернути своїх.Дати людям причину жити тут.