Про слово-паразит «прям»

Чомусь про це слово говорять украй рідко. У мовознавчих блогах я взагалі не бачив дописів на цю тему, тож нехай я буду першим (або одним з перших якщо хтось про це писав вже), хто розбере цю проблему докладніше.

Отже, «прям» це підсилювальна частка, яку в українській мові легко замінити нашими питомими словами.

Найчастіше «прям» замінює частка — аж:

• Я аж не знаю — замість прям не знаю.

• Я аж розгубився — замість я прям розгубився.

• Хлопці аж зробили все!

• Голодних аж достобіса — замість прям достобіса.

• Аж так — замість прям так.

Іноді краще підійде геть:

• Я геть не знаю — замість прям не знаю.

• Таки геть корисне — замість прям корисне.

А ще доречно вжити просто:

• Я просто розгубився.

Або таки чи такий:

• Ну він таки силач — замість прям силач.

Або зовсім:

• Не зовсім таки визначна подія — замість не прям таки визначна подія.

Або надто:

• Не надто потрібна річ — замість не прям потрібна річ.

У багатьох випадках слово «прям» можна просто викинути і сенс не зміниться:

• Ну прям не знаю навіть → Гадки не маю.

• Таке прям корисне → Таке доволі корисне або дійсно корисне.

• Не так вже прям потрібно → Не так воно й потрібно.

• Це прям те, що я хотів → Це саме те, що я хотів.

#Позбуваємосьсуржику

Розумій & Кажи. Підписуйсяシ!