Окремі завдання сьогодні для ППО, для військових. Зараз від розвідки ми маємо інформацію, що росіяни готуються до нових масованих ударів. Ми чесно говоримо з партнерами щодо ракет для ППО, щодо систем, які так необхідні нам. Постачання недостатньо. Стараємося прискорювати, і важливо, щоб партнери нас чули. Багато робиться зараз на рівні Міністерства оборони України. Але все одно, будь ласка, звертайте увагу на повітряні тривоги. Будь ласка, допомагайте тим, хто поруч із вами, на самоті, хто потребує вашої підтримки. Міністерство внутрішніх справ розгортає більшу кількість Пунктів Незламності. Уряд працює з енергокомпаніями і з партнерами, щоб було більше обладнання та більше резервів. Але ключове – щоб світ про це не мовчав. Війни без тиску не завершуються. І саме через те, що тиску замало, росіяни все це роблять. Ми маємо це змінити. Я дякую всім, хто працює заради України. Я дякую всім, хто в бою, на позиціях, на чергуванні, на постах. Україна тримається на вашій ефективності. Слава Україні!
Світлій пам'яті юного Ангела Андрія Козака із с.Хотешів🙏🙏🙏Різдвяна ніч стрічала тихий ранок,А Хотешів збудила новина:Останнім став морозний цей світанокДля юного Андрійка- його уже нема.Його життя, як ніжна, тонка гілка,Рукою нелюда зламалась в страшну мить,Один синок, безцінна в мами квітка,О, Господи, болить, болить, болить.Йому було лиш 18 юних літ,Ще тільки жити, мріяти, любити.Лежить в труні ще нерозквітлий цвіт,Довіку мама буде вже тужити.Коли Господь дає життя людині,То чоловік не має права забирати.О, як хотілось жити юному хлопчині, Та його в рові лишили помирати.Таке не можна кату пробачати,Бо це свідоме і умисне вбивство,Ще буде і його розплата в судний день чекати,За вкрадене Андрієве дитинство.Усе село зійшлось сьогодні на подвіря,Від горя плакали дорослі і малі.Зібрались на страшне, сумне весілля,Де юний наречений лежить навік в труні.Весільні короваї розділять в гірких сльозах,І слів утіхи мамі не знайдуть.Прекрасні, гарні квіти померзнуть на морозах,У молитвах новопредставленого Андрія пом'януть.09.01.2026 Зоя Пасевич
Незаконну порубку дерев виявлено у Камінь-Каширському районі 🌲🚫🔰Під час здійснення заходів щодо виявлення та запобігання адміністративних правопорушень - спеціалістами Державної екологічної інспекції у Волинській області виявлено факт незаконної порубки дерев у межах населеного пункту села Оленине Камінь-Каширського району Волинської області.У ході обстеження території зафіксовано 354 пні зрубаних дерев порід сосна та вільха, діаметром від 12 до 64 см.Будь-які дозвільні документи на проведення рубки відсутні.📄 Такі дії є порушенням вимог природоохоронного законодавства, зокрема ст. 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення (знищення або пошкодження зелених насаджень та інших об’єктів озеленення).💰 За попередніми розрахунками, орієнтовна сума завданих збитків становить понад 380 тисяч гривень.🚨 На місце події викликано слідчо-оперативну групу. За фактом виявленого правопорушення відкрито кримінальне провадження, тривають досудові слідчі дії.Державна екологічна інспекція у Волинській
Лячну історію про скаженого кота мешканці села Мельники-Мостиські пам’ятатимуть ще довго. Нещодавно через випадок сказу у населеному пункті запровадили карантинні обмеження та провели повторну вакцинацію домашніх тварин.Причиною стала агресивна поведінка бродячого кота, у якого лабораторно підтвердили сказ. Лише за один день тварина подряпала та вкусила п’ятьох людей.Наразі у селі працює протиепізоотична комісія. Ветеринарний лікар Володимир Дрейчан оглянув і провакцинував усіх домашніх котів і собак у приватних господарствах.Мельники-Мостиські — село Камінь-Каширської громади, де налічується близько двохсот дворів. У більшості господарств утримують тварин, а зв’язок із ветеринарною службою тут має особливе значення.Фахівці зазначають: через особливості місцевого ландшафту та близькість болотних угідь ризик занесення сказу з боку диких тварин є високим. Поблизу річка Турія, в її очеретяних берегах прижилися руді хижаки, фактично, тримаючи селище в облозі.🦊🏡🏡🦊 Про роботу ветеринарного лікаря та як після нападу скаженої тварини оговтується злякане село — у сюжеті Вікна-новини.https://www.youtube.com/watch?v=McQvWHfZztU
ГІДНИЙ ГЕРОЯ УКРАЇНИ 🇺🇦 Просимо підтримати петицію щодо присвоєння захиснику Олександру Пугачу із села Пнівне Камінь-Каширської громади звання Героя України. ⚔️ Олександр за майже 3 роки у війську пройшов шлях від солдата до молодшого сержанта 95-ої окремої десантно-штурмової Поліської бригади (до того ж, отримав пропозицію вивчитися на офіцера), від навідника – до головного сержанта батареї. За увесь час – 15 днів ротації, і ті – на полігонах сходу. 🎖 Орден «За мужність» ІІІ ступеня, «Хрест хоробрих», «Золотий хрест», «За військову службу Україні» – це лише частина «мовчазних» свідчень його внеску в новітню історію державності.🇺🇦 "Він був справжнім десантником. Ми бачили в ньому потенціал. Розумний, кмітливий, добрий. Завжди був лідером. Зразком для підлеглих, опорою для командирів", – таким запам'ятають "Пугача" його командири і побратими. 👨👩👦👦Він жив синами і для синів, але не встиг набутися татом, бо віддав життя Україні і кожному з нас. Найменше, що ми можемо, віддати останню шану і підтримати петицію щодо присвоєння Олександру Пугачу звання Героя України.https://petition.president.gov.ua/petition/256256
Зараз уже фіналізували підготовку до зустрічей із європейськими партнерами – важливі заходи далі по тижню. Перше – буде хороша й багато в чому абсолютно нова угода щодо наших оборонних спроможностей. Угода, яку ми будемо реалізовувати фактично як частину гарантій безпеки для нашої держави, для всіх наших людей довгостроково. Зараз деталі ще зарано називати – усе буде на тижні. Друге – ми чітко на одній сторінці з нашими партнерами щодо дипломатії, я вдячний кожному за підтримку, за принципову позицію – усім країнам, усім лідерам. Україна знов-таки висловила свою готовність закінчити війну. Ми провели зустріч із Президентом Сполучених Штатів Америки, і ми домовилися, що саме так спробуємо організувати діалог – на лінії, яка є зараз. Саме таким був сигнал Президента Трампа його команді. Це було й публічно. Лінія фронту може бути початком дипломатії. Натомість Росія знову робить усе, щоб зіскочити з дипломатії. І як тільки питання далекобійності для нас – для України – стало трохи далі, то майже автоматично Росія стала вже менш зацікавленою в дипломатії. Це сигнал, що саме це питання – питання далекобійності – дає, можливо, незамінний ключ до миру. Чим більше української далекобійності, тим більша й російська готовність закінчити війну. Зараз тижні, які це знову підтвердили. Дискусія про «томагавки» виявилася сильною інвестицією в дипломатію – ми змусили Росію показати, що «томагавки» – це саме та карта, на яку вони зважають. Будемо говорити з європейцями, з американцями щодо далекобійності. Пріоритет – ППО, безумовно.
💔Сергій Косей із села Нуйно Камінь-Каширського району воював з березня 2022 року. Служив в 11-му Краматорському прикордонному загоні. Загинув 30 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Вовчанські Хутори Харківської області. У чоловіка залишилися дружина та троє дітей.Спогадами про чоловіка поділилися Сніжана Косей та сестра загиблого військовослужбовця Валентина Самсонюк, пише Суспільне.Сніжана каже, що разом з чоловіком вони 15 років, у шлюбі прожили 11. Старшому сину Деміру 10 років, середній доньці Анні шість, а найменшій Ніколь – рік. Батько її бачив лише при народженні та на хрещенні. Після загибелі Сергія Ніколь – найбільша розрада та стимул жити для всіх у родині.«Хоч в нас і троє діток, але він сказав, що має пройти цей шлях на сході. Він став командиром, не міг покинути хлопців. Казав: «Це чиїсь діти, чоловіки, я не можу їх залишити, тому що вони всі пропадуть без мене», – розповідає Сніжана Косей.Чоловіка востаннє бачила у жовтні 2024 року. Він мав приїхати у відпустку на випускний до сина у четвертому класі, але не судилося.«Вранці я йому зателефонувала, привітала з Днем прикордонника. Він сказав: «Ну, все добре, я іду у справах». Цілий вечір 30 квітня не виходив на зв'язок. У нас була така домовленість: коли все добре, то він плюсика надсилав, а того вечора я вже щось запідозрила», – каже Сніжана Косей.Згодом стало відомо, що Сергій загинув миттєво внаслідок влучання дрона.Нині дружина збирає підписи під петицією про надання звання Героя України Сергію Косею. До закінчення збору підписів залишилося 22 дні.
Президент України затвердив нову редакцію закону, спрямовану на розвиток цифрової інфраструктури та відведення земельних ділянокПоложеннями Закону №9549 запроваджується ряд норм, які сприятимуть отриманню якісного мобільного зв'язку в сільській місцевості через скорочення строків отримання ділянок для будівництва базових станцій з 6 до 3 місяців та законодавчо закріплено можливості використовувати пересувні базові станції без ризику демонтажу - особливо важливо для відновлення зв’язку після бойових дій.Також надається можливість використовувати земельні ділянки для розміщення інфраструктури електронних комунікаційних мереж на праві земельного сервітуту.Результатом реалізації норм Закону має бути збільшення покриття зв’язком четвертого покоління та мобільним високошвидкісним Інтернетом території Україні, зокрема на автошляхах та в селах.Окрім цього встановлюються особливості формування та державної реєстрації земельних ділянок на територіях проведення бойових дій та тимчасово окупованих територіях.
Білорусь готується запровадити військовий стан через удари України по рф, — ЗМІ 📍В Білорусі розглянуть зміни до закону про воєнний стан, які пропонують можливість введення відповідного правового режиму через війну Росії проти України. Законопроект вже направили до нижньої палати парламенту.📍Проєкт закону передбачає, зокрема, уточнення та конкретизацію завдань збройних сил, функцій генерального штабу збройних сил щодо забезпечення військової безпеки та збройного захисту Республіки Білорусь.📍А також приведення у відповідність до військової доктрини переліку військових загроз, які є підставами для введення військового стану на території Білорусі.📍Тому виходячи з оприлюдненого тексту законопроекту, можна стверджувати, що він передбачає можливість запровадження воєнного стану в Білорусі навіть в разі ударів Сил оборони України по військових об’єктах на території Росії, яка відповідно є «союзною країною» для Білорусі.І все це починає відбуватися перед масштабними військовими навчаннями росіян у білорусі, ці навчання можуть стати прикриттям для агресії проти України, чи країн Балтії.
Куди зникли обіцяні кошти на пам’ятник Герою з Березич, Рудніку Ярославу Івановичу?Родина загиблого Героя звертається до громадськості та органів влади з проханням надати чітку відповідь на болюче питання: куди поділися кошти, які були обіцяні на встановлення памʼятника нашому брату, полеглому воїну Ярославу Івановичу?Після публікації статті в місцевій газеті від 10 липня 2025 року (фото додається), брат загиблого 18 липня 2025 року звернувся до завідувачки сектору соціального захисту населення та охорони здоровʼя управління гуманітарної політики селищної ради — Лариси Хомич. Він хотів дізнатися, коли і які документи потрібно подати, щоб отримати обіцяну компенсацію.Натомість отримав відповідь:«Компенсації не буде, бо ви вже встановили памʼятник».На запитання про інформацію в опублікованій статті пані Хомич відповіла, що “це редакція припустилась помилки”. Проте навіть через 4 дні після звернення влада не відреагувала на «помилку»: не було офіційного спростування в газеті, жодних пояснень чи вибачень.Оскільки ми рано втратили батьків, усі документи щодо загибелі брата зберігаються у сестри — Світлани. Після внутрішнього обговорення цієї ситуації я, його сестра, змушена була відкласти всі свої справи та вирушити до Любешова, щоб з’ясувати всі деталі.Насамперед я звернулася до редакції газети та поспілкувалася з авторкою статті — Наталією Мухою. Вона повідомила, що інформацію для публікації отримала з останніх рішень сесії селищної ради, під час якої було прийнято рішення надати компенсації на встановлення пам’ятників трьом військовослужбовцям, і що усі прізвища було оголошено головою селищної ради Олегом Кухом та Ларисою Хомич.Пані Наталія також зазначила, що перед публікацією дзвонила Ларисі Хомич, щоб уточнити прізвища героїв, і вона підтвердила їх.Після редакції я знову звернулася до Лариси Хомич. На пряме запитання про компенсацію почула знову ту саму відповідь:«Вам не буде допомоги, бо пам’ятник уже встановлено».На моє запитання, чому протягом 11 днів не було жодного спростування у газеті, вона відповіла:«Я якось не подумала… ще не дзвонила в редакцію, щоб обговорити це питання».Не отримавши жодної конструктивної відповіді, я пішла до голови селищної ради — Олега Куха. На моє запитання про компенсацію, він теж сказав:«Не можемо допомогти, бо пам’ятник уже встановлений».Посилався на те, що буде виїжджати комісія на кладовище — а пам’ятник уже є.Тоді я попросила прокоментувати статтю, на що він відповів: «Я навіть її не бачив».Я поклала йому на стіл газету — після прочитання розмова раптово змінилась. Він почав з’ясовувати з підлеглими, хто дав цю інформацію в газету і як вона потрапила у публікацію.Я сиділа і чекала, сподіваючись хоча б на якусь відповідь. Після довгих хвилин тиші, відклавши телефон, дивлячись мені в очі, він запитав: «Як ви бачите вирішення цієї проблеми?»Я відповіла:«Виплатити нам компенсацію, яку нам обіцяли не раз, зокрема на останній зустрічі, коли ми були з братом, ви особисто сказали: «У будь-якому випадку ми вам допоможемо».Тож сьогодні хочу поставити болюче питання:За що гинуть наші хлопці?Чому навіть місцева влада дозволяє собі зневажати пам’ять Героїв?Чому ми, родичі загиблих, змушені вибивати те, що нам по праву належить, через страждання і сльози?Ми не просимо подачок — ми вимагаємо поваги до памʼяті полеглих і дотримання обіцянок.
TGLIST.COM.UA
