​При прийнятті на роботу на посаду лікаря особа відмовилася написати автобіографію і не погодилася на заведення на неї особової справи, наполягала на пред’явленні документа, відповідно до якого повинні вестися особові справи. На який нормативний документ слід посилатися?Загалом нормами ст. 22 КЗпП визначено, що необґрунтована відмова у прийнятті на роботу забороняється, адже Конституцією України встановлено, що всі люди є вільними і рівними у власній гідності та правах, а тому будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, роду і характеру занять, місця проживання не допускається.Тому при укладенні трудового договору роботодавцю забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну належність, походження, прописку та документи, подання яких не передбачено законодавством.Однак згідно з ч. 2 ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати роботодавцю паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.Аналогічна норма закріплена й у пункті 6 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджених наказом МОЗ від 18.12.2000 № 204-о.Що ж до порядку ведення особових справ виключно для працівників медичної сфери, то він у державі законодавчо не врегульований, тому роботодавцю необхідно керуватися загальними правилами, встановленими для всіх галузей економіки, зокрема Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Мін’юсту від 18.06.2015 № 1000/5 (далі — Правила № 1000), та Переліком типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5.Вказаними нормативно-правовими актами передбачено ведення особових справ на працівників підприємств, установ та організацій (далі – підприємство) незалежно від їх форми власності та відомчої належності.Особова справа формується протягом часу роботи працівника на підприємстві: від прийняття його на роботу до звільнення. Після звільнення з роботи особова справа працівника передається до архівного підрозділу для подальшого зберігання.Джерело: ФПУ