❓ Чи надавати на новому місці роботи день відпочинку за здавання крові під час роботи в попереднього роботодавцяПрацівника прийнято на роботу 15.06.2026 р. Він надав довідку про донацію крові від 18.05.2026 р. і пояснив, що здавав кров під час роботи в попереднього роботадавця і був увільнений від роботи, тож просить надати за цей день додатковий день відпочинку із збереженням середнього заробітку. Чи має він право на додатковий день відпочинку на новому місці роботи?З аналізу ст. 124 КЗпП можна зробити висновок, що обов’язок надавати додатковий день відпочинку покладається на роботодавця, з яким працівник перебував у трудових відносинах на день здавання крові. Водночас законодавство не містить спеціальних норм щодо реалізації такого права в разі зміни місця роботи, а офіційної позиції уповноважених органів з цього питання немає. Гарантії для донорів крові встановлені ст. 20 Закону України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 р. № 931-IX та ст. 124 КЗпП, якою, зокрема, передбачено, що після кожного дня здавання крові донору надається додатковий день відпочинку зі збереженням середнього заробітку, який за бажанням працівника може бути приєднаний до щорічної відпустки.Зазначені норми регулюють відносини між працівником і роботодавцем, з яким він перебуває в трудових відносинах на момент реалізації відповідної гарантії. У наведеній ситуації на день здавання крові працівник перебував у трудових відносинах з іншим роботодавцем, який:*️⃣ увільнив працівника від роботи;*️⃣ зберігав за ним середній заробіток за день донації;*️⃣ набув обов’язку забезпечити реалізацію інших гарантій, передбачених законодавством про донорство.Новий роботодавець не є правонаступником трудових гарантій, що виникли в межах попередніх трудових відносин.Така позиція є обґрунтованою, тому що трудові права та гарантії виникають у межах конкретних трудових правовідносин між працівником і роботодавцем. Додатковий день відпочинку не є особистим правом, яке «супроводжує» працівника незалежно від місця роботи. Це гарантія, реалізація якої пов’язана з виконанням роботодавцем обов’язків щодо конкретного працівника під час існування між ними трудових відносин.Після припинення трудового договору новий роботодавець не набуває обов’язку виконувати гарантії, що виникли в попереднього роботодавця, якщо інше прямо не передбачено законодавством. Крім того, законодавство не містить норм, які:*️⃣ передбачають передавання невикористаного додаткового дня відпочинку новому роботодавцю;*️⃣ покладають на нового роботодавця обов’язок оплачувати такий день. Трудові права реалізуються в межах конкретних трудових правовідносин. Це один із базових принципів трудового права. Коли працівник і роботодавець укладають трудовий договір, між ними виникає комплекс взаємних прав та обов’язків. Якщо юридичний факт (у цьому випадку — донація крові під час перебування в трудових відносинах) стався за попереднім місцем роботи, саме тоді виник відповідний обов’язок роботодавця щодо надання гарантій;*️⃣ встановлюють механізм підтвердження або передавання права на його використання між роботодавцями.Найвагоміший аргумент у цьому питанні— середній заробіток. Саме він, на думку автора, є ключем до відповіді. Стаття 124 КЗпП установлює надання дня відпочинку зі збереженням середнього заробітку. Але середній заробіток — це не абстрактна величина. Він виплачується конкретним роботодавцем своєму працівникові. Якщо припустити, що новий роботодавець має оплачувати цей день, виникають запитання:*️⃣ чому він повинен фінансувати гарантію, яка виникла до початку трудових відносин між ним і працівником;*️⃣ на підставі яких норм він має це зробити;*️⃣ чи не покладає це на нього додаткові обов’язки, яких закон прямо не встановлює.