Поновлення за рішенням суду у зв’язку з порушенням ст. 119 КЗпПНа сьогодні поширеним є поновлення на роботі працівника, який перебував на військовій службі (частина третя ст. 119 КЗпП). У постанові КЦС ВС від 03.08.2023 р. у справі № 683/1256/22 суд дійшов висновків щодо неправомірного звільнення працівника, який у зв’язку з введенням воєнного стану на території України записався до органів територіальної оборони, про що телефоном повідомив роботодавця. Проте відповідно до наказу керівника його було звільнено за п. 4 частини першої ст. 40 КЗпП у зв’язку з відсутністю на роботі без поважних причин.Верховний Суд зазначив, що працівник перебував у складі добровольчого формування територіальної оборони, а тому на нього поширювалися гарантії ст. 119 КЗпП, і що працівник, який безпідставно звільнений з роботи, повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Передбачені ст. 119 КЗпП гарантії поширюються на всіх без винятку працівників незалежно від того, працюють вони за строковим чи безстроковим трудовим договором.Правова позиція щодо збереження гарантій мобілізованим працівникам як за безстроковим, так і за строковим трудовим договором, висловлена Верховним Судом у постанові від 13.06.2018 р. у справі № 813/782/17, в якій вказано, що законодавством не встановлено жодних відмінностей між правовим становищем працівників, які уклали строкові трудові договори, та працівників, що працюють за безстроковими трудовими договорами, зокрема і щодо поширення на них установлених законом гарантій, пільг і компенсацій. Суд вказав також, що законодавство не передбачає можливості розірвання трудових відносин з працівником, призваним на військову службу, за жодних обставин. Припинення трудового договору за п. 2 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору з працівниками, призваними на військову службу, можливе тільки після завершення проходження військової служби (дня фактичної демобілізації).