Окремо хочу розповісти про двох неймовірних жінок - працівниць Конотопського ліцею «Лідер»: Романову Ірину Федорівну та Палієнко Ольгу Іванівну. У Ірини Федорівни син Ілля та невістка Катерина. Вони потрапили в полон, і спільними зусиллями нам вдалося їх повернути на рідну землю. Вони пройшли через пекло 83 днів оборони Маріуполя й «Азовсталі», колонію в Оленівці та майже 12 місяців неволі. Просто в бункері «Азовсталі» їх розписав командир - Денис Прокопенко («Редіс»). Пам’ятаю, як провідував Іллю у госпіталі, в якому стані він був. А зараз він повернувся у стрій. Дякую Вам за сина-Героя і за невістку. Ольга Іванівна Палієнко - надзвичайно активна, небайдужа, по-справжньому бойова. Незважаючи на життєві обставини, вона не опускає рук, тримається гідно і продовжує працювати та підтримувати інших. Згадую, як ви разом зі мною виступали на сесії Конотопської міської ради та відстоювали справедливість. Саме в таких сім’ях - стійкість і характер нашої держави. Вони доводять, що внутрішня сила українців сильніша за будь-які обставини. Такі історії українських сімей з моєї рідної Сумщини надихають і не дають зупинятися мені та моїй команді. Ваші молитви й добре слово додають сили. І я справді це відчуваю. Віримо, єднаємось, перемагаємо!