✅ Надмірна застава і нові ризики для заставодавців: коли виняток став правилом✍🏼 «Застава у кримінальному процесі передбачалась як реальна альтернатива триманню під вартою, а не як інша форма фактичної ізоляції людини. Однак сьогодні дедалі частіше виникає відчуття, що саме адекватна, посильна для особи застава стала винятком, тоді як захмарні суми дедалі частіше сприймаються як майже звична практика. І це відбувається в умовах, коли рівень добробуту населення не зростає, а ціна свободи, навпаки, стає дедалі вищою.Нормативна модель, закладена у КПК України, виглядає інакше. Частина четверта статті 182 КПК України прямо вимагає, щоб розмір застави визначався з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Більше того, закон прямо застерігає: застава не може бути завідомо непомірною для особи. Частина п’ята цієї ж статті допускає вихід за межі звичайних розмірів лише у виключних випадках. Отже, саме посильна застава відповідає вимогам закону, а перевищення встановлених законом меж є винятком. При цьому, законодавець не встановлював, що подекуди такий виняток може перевищувати загальні вимоги закону у сотні разів. Тобто, на практиці складається враження: винятком стає саме визначення такого розміру застави, який людина об’єктивно здатна була внести», — відмічає в статті Родіон Достатній, радник, адвокат LESHCHENKO & PARTNERS