✍️ "Загальновідомо, що юридичні особи виступають самостійними та повноправними суб’єктами правовідносин. Так, юридичним особам притаманна низка ознак, які дозволяють виокремити її з поміж інших учасників цивільного обороту. Серед них, зазвичай, вирізняють такі ознаки, як: наявність організаційної єдності, майнової відокремленості, власної легітимної мети існування, а також здатність самостійно нести юридичну відповідальність та за допомогою органів управління генерувати та виражати свою волю. Саме наявність таких властивостей і дозволяє сформувати загальне правило, відповідно до якого учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов’язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов’язаннями її учасника (засновника), що також розуміють як поняття «корпоративної завіси».▪️ Разом із тим, інструмент корпоративної завіси часто може використовуватись учасниками (засновниками) з метою зловживань, коли юридична особа діє не за своїм прямим призначенням, а, наприклад, з метою приховування активів, ухилення від юридичної відповідальності тощо.▪️ При чому таке зловживання може відбуватись не лише приватними учасниками компаній, а й державою, коли юридичні особи створюються нею і функціонують під її повним контролем не для ведення підприємницької діяльності, а для досягнення геополітичних, військових або економічних цілей.▪️ Задля припинення такого зловживання суди почали застосовувати інститут «підняття корпоративної завіси». Однією з форм підняття такої корпоративної завіси є застосування доктрини «alter ego» або «теорії ідентичності», в основу якої закладена концепція відсутності незалежності юридичної особи від своїх учасників", - ✅ зазначає Дмитро Барамошкін, юрист практики судового супроводу та вирішення спорів ЮК "Армада", в своїй статті щодо доктрини «alter ego» та нових перспектив у спорах проти рф