Про релігійний синкретизм в Японії знає багато людей і я про нього трохи писав в кращі часи цього каналу. Простими словами - буддизм та шінто зʼявилися окремо і не мали нічого спільного, потім довго були однією релігією, потім знов окремо, але багато залишили один від одного.Про китайський синкретизм я чув та здогадувався, але не думав що все аж так. На Тайвані є кілька релігій - народна китайська релігія, даосизм, буддизм, та конфуціанство. Хоча останнє вже менше сприймається як релігія, а більше як окрема етика. До цього ще 5-7% християн та власні вірування кожного з корінних племен, але про них окремо. Більшість гарних, строкатих, кольорових храмів, які можна побачити належать… нікуди вони не належать, там все, що можна собі уявити. Власне, це і є народна китайська релігія: тут у трьох сусідніх вівтарях може бути традиційна богиня моря Мадзу (або Мацу), даоїстський генерал, що відповідає планеті Юпітер, та бодхісаттва Канон (Гуаншиїн в Китаї). При цьому хто буде посередині залежить тільки від вподобань місцевих, які до цього святилища ходять.В даоїстському святилищі міського бога Тайпею (яке було знищене японцями і відбудоване лише в 1947 році) прямо біля входу сидить величезний золотий Будда Шякьямуні. В іншому, де головне божество - вже згадана Мадзу, в бічному вівтарі взагалі сидів Кукай - японський монах, що заснував течію буддизму Шінгон.