Всупереч пораненню та ампутації мріє повернутися до війська. Історія солдата Мілана, який воював на Покровському напрямкуСвоїм ім’ям Мілан завдячує місцю народження (Словаччина) та родині: його дід і батько були миротворцями під час Югославських воєн. "Хлопці думали, що це позивний. Отак у війську і залишився Міланом", – згадує він.До війни прокладав кабелі зв'язку, а навесні 2024 року пішов до армії добровільно. Каже, не хотів чекати примусової мобілізації, та й спрацював приклад рідних: "Ніколи воювати не збирався, але як інакше, коли батько і дід це пройшли?"Під час підготовки вирішив приєднатися до 68 оєбр – друзі розповіли про бойовий дух росомах та відповідальних командирів. "Я фізично витривалий, тому одразу хотів у піхоту, – каже Мілан. – БЗВП пройшов у Німеччині, а в підрозділі допомогли суттєво покращити навички з такмеду".У липні 2024 року його група відбила три штурмові хвилі противника. Під час передислокації Мілан пережив удар FPV-дроном, однак продовжував бій. "Отримали наказ відкочуватись, але я спочатку пішов не туди, то ще з ворогом пострілявся, – усміхається воїн. – Зрозумівши, що поранення серйозне, потроху вийшов до своїх. Двох окупантів загалом забрав".Далі – важкий шлях: евакуація пішки, турнікетний синдром, ампутація руки та низка шпиталів від Дніпра до Львова. Протезування та реабілітацію проходив у Нідерландах, де навіть пробіг марафон Run For Ukraine.Про свій бойовий досвід каже коротко: "Шкодую, що мало!". Попри втрату кінцівки, він зберігає оптимізм. Днями Мілан повернувся додому, до дружини і сина. І вже планує знову у військо, щоб забезпечувати зв'язок на фронті. На питання, чи відпустить сім’я, сміється: "Оце пару місяців побуду вдома, а там подивимось!"😌Telegram / 😇Facebook / 😅Instagram / 😉YouTube / 😛TikTok / 🤖X / 💵Донат