📜 Історія України та світу 📖 #Укртґ✙

Знищення Будд Баміана — злочин проти світової культурної спадщиниУ березні 2001 року бойовики руху «Талібан» (забороненої в цивілізованому світі терористичної організації) знищили одну з найвидатніших пам'яток світової культури — гігантські статуї Будди в Баміанській долині Афганістану. Цей акт став не лише трагедією для буддистів, а й болючою втратою для всього людства.Баміанська долина протягом століть була важливим осередком цивілізацій. Вона лежала на Великому шовковому шляху, що з'єднував Китай із Заходом, а в добу Кушанської держави перетворилася на один із головних центрів буддизму. Саме тут у VI столітті в прямовисних скелях були висічені дві величезні статуї Будди — заввишки 55 і 37 метрів.Це були не просто кам'яні скульптури. Їх прикрашали штукатуркою, позолотою та бронзовими елементами, а навколишні печери утворювали великий монастирський комплекс із розписами та скульптурами. Протягом багатьох століть Баміан залишався місцем паломництва та символом культурного розквіту Центральної Азії.Після арабських завоювань буддизм поступово поступився місцем ісламу, однак нові володарі не руйнували статуї. Вони пережили зміну імперій, держав і релігій. Їх не знищили ані правителі Газневідів, ані монгольські війська Чингісхана, які спустошили ці землі у XIII столітті. Майже півтори тисячі років ці величні пам'ятки залишалися свідками історії.Лише у 2001 році вони стали жертвою релігійного фанатизму.Попри численні заклики міжнародної спільноти, ЮНЕСКО, ісламських держав, Японії, Індії, Ірану, Пакистану, Єгипту та багатьох інших країн, керівник «Талібану» мулла Омар наказав знищити статуї, назвавши їх «ідолами».1 березня 2001 року бойовики розпочали руйнування. Спочатку вони обстрілювали Будд із гранатометів та артилерії, однак скелі виявилися надзвичайно міцними. Тоді місцевих жителів змусили спускатися по мотузках, свердлити отвори в скульптурах і закладати вибухівку. Біля підніжжя також розмістили протитанкові міни, щоб посилити руйнування.Навіть після численних вибухів статуї не впали повністю. Протягом майже двох тижнів бойовики методично добивали залишки пам'яток артилерійським вогнем. 10 березня вони оголосили про завершення операції. Від двох унікальних шедеврів залишилися лише порожні ніші.Після падіння першого режиму талібів міжнародні фахівці розпочали роботу над можливим відновленням пам'яток. Було зібрано й каталогізовано тисячі уламків. Проте експерти дійшли висновку, що повністю відновити найбільшу статую вже неможливо через втрату більшої частини оригінального матеріалу. Лише менший Будда мав шанс на реконструкцію.Однак після повернення «Талібану» до влади у 2021 році ці плани фактично були заморожені. Сьогодні Баміанська долина залишається об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО, але місце, де колись височіли дві величні статуї, нагадує не про славу давніх цивілізацій, а про те, наскільки легко людство може втратити свою історичну пам'ять.Історія Будд Баміана є пересторогою для всього світу. Культурна спадщина не належить окремій державі чи народові — вона є надбанням усього людства. Її руйнування не можна виправдати ні політикою, ні ідеологією, ні релігією. Адже пам'ятки минулого — це мовчазні свідки історії, які об'єднують покоління. Коли вони зникають, людство втрачає не лише камінь чи бронзу, а й частину власної пам'яті, яку вже неможливо відновити повністю.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

На Кіпрі встановлять пам'ятник Тарасу ШевченкуУ Республіці Кіпр з ініціативи надзвичайного та повноважного посла України Сергія Ніжинського буде встановлено монумент видатному українському поетові, художнику та мислителю Тарасу Шевченку.Над створенням погруддя Великого Кобзаря працювали відомі українські скульптори, дійсні члени Національної спілки художників України та Королівського британського товариства скульпторів Олесь Сидорук і Борис Крилов. Виготовлення монумента в матеріалі відбулося у співпраці з українською ливарнею «САЯМАТ» і стало можливим завдяки фінансовому сприянню меценатів – Полку спеціального призначення GERTS Legion.Композиція майбутнього пам’ятного знака виконана з бронзи та світлого граніту. На гранітному постаменті автори відтворили традиційний український рушник із факсиміле підпису Тараса Шевченка та пером. Наразі українська дипломатична місія проводить офіційні перемовини з місцевою владою щодо погодження фінальної локації для встановлення погруддя.У посольстві переконані, що цей майданчик перетвориться на головний осередок консолідації закордонного українства та простір поваги до національної пам’яті на Кіпрі, де спільно збиратимуться представники дипломатичного корпусу, урядових місій, духовенство та діячі культури.Коментуючи культурну подію, Посол України Сергій Ніжинський зазначив: «Встановлення погруддя Тараса Шевченка на Кіпрі є символом духовної присутності України у світовому просторі. Монумент покликаний зміцнювати культурні, духовні та гуманітарні взаємини між Україною та Кіпром, утверджуючи авторитет України як європейської держави з великою історією, культурою та незламним народом».Своєю чергою, співавтор проєкту, скульптор Олесь Сидорук підкреслив: «Ми з великою честю та гордістю долучилися до створення цього пам’ятного знаку, усвідомлюючи його високу місію – нести світові українське слово, українську культуру та невмирущу духовну спадщину Тараса Шевченка».#новина📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Підтримати фінансово

Я пропоную звернути увагу на одну з найцікавіших пам’яток новітньої української сакральної культури — ікону Покрови Пресвятої Богородиці УНСОвської, освячену 29 жовтня 1994 року.На цій іконі Богородиця постає у традиційному образі Покрови, розпростерши свій омофор над українськими добровольцями та членами УНСО, які символічно перебувають під Її захистом. Поєднання давньої української іконографічної традиції із сучасними національно-визвольними мотивами стало характерною рисою цього твору. По обидва боки від Богородиці зображені прапори організації, а сама композиція підкреслює ідею духовного покровительства тим, хто присвятив себе боротьбі за Україну.Образ Покрови Пресвятої Богородиці має особливе значення для українців ще з козацьких часів. Запорозькі козаки вважали Богородицю своєю заступницею, будували на її честь храми та зверталися до Неї в часи воєнних випробувань. У ХХ столітті цю традицію продовжили українські визвольні рухи, а після відновлення незалежності вона отримала нове осмислення.УНСОвська ікона Покрови є не лише релігійним твором, а й своєрідним історичним документом епохи, що відображає прагнення частини українського суспільства поєднати національну боротьбу, історичну пам’ять та християнські духовні цінності. Вона залишається яскравим свідченням того, як давній образ Покрови продовжує жити в українській культурі та надихати нові покоління.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

На початку VIII століття Піренейський півострів став ареною подій, які визначили його долю на наступні вісім століть. Після стрімкого мусульманського завоювання майже вся Іспанія та Португалія опинилися під владою Аль-Андалуса, тоді як християнські володіння збереглися лише в гірських районах півночі. Саме там зародився рух, який згодом отримав назву Реконкіста — тривала боротьба за повернення земель, втрачених після арабського вторгнення. Протягом століть ця боротьба змінювала свій характер, перетворившись із локального протистояння на один із найважливіших конфліктів середньовічної Європи.Сьогодні я пропоную поговорити про одну з найдовших і найскладніших сторінок європейської історії — Реконкісту. Протягом майже восьми століть на Піренейському півострові перепліталися війна і співіснування, релігія і політика, завоювання та культурний обмін. Тут виникали й занепадали держави, змінювалися кордони, а долі мільйонів людей залежали від вибору між пристосуванням, опором або вигнанням. Історія Реконкісти — це не лише розповідь про битви та правителів, а й про те, як багатовікове протистояння сформувало сучасний образ Іспанії та Португалії.https://istukrandworld.blogspot.com/2026/06/blog-post_18.html📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

🇺🇦Сьогодні, 14 червня 1891 року народився полковник Українських січових стрільців та голова Організації українських націоналістів Євген Коновалець. Народився він у селі Зашків, що на Львівщині. Його мати походила зі священницького роду, а батько був управителем місцевої школи.Початкову освіту Євген Коновалець здобув у рідному селі. Згодом навчався в Академічній гімназії у Львові, де серед його вчителів були відомі педагоги Едвард Харкевич та Іван Боберський. Навчався він старанно, багато читав і цікавився літературою. Особливе враження на нього справляли твори норвезького письменника Генріка Ібсена.У 1909 році Коновалець вступив на юридичний факультет Львівського університету. Водночас активно долучився до громадського життя. За його участі в рідному селі діяли товариство «Просвіта» та спортивно-патріотичне товариство «Сокіл».Після початку Першої світової війни був мобілізований до австро-угорської армії. У 1915 році потрапив до російського полону, де перебував до Лютневої революції 1917 року. Повернувшись в Україну, став одним із організаторів Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців, який згодом перетворився на одну з найбоєздатніших частин армії Української Народної Республіки. Під час Української революції Коновалець став одним із найвідоміших українських військових командирів.Після поразки визвольних змагань він опинився в еміграції, але не припинив боротьби за незалежність України. Спочатку очолив Українську військову організацію (УВО), яка об'єднувала колишніх вояків та діячів визвольного руху. Згодом Коновалець дійшов висновку, що для продовження боротьби необхідна єдина політична організація загальноукраїнського масштабу.У січні 1929 року у Відні відбувся Перший Конгрес українських націоналістів, на якому було створено Організацію українських націоналістів (ОУН). До неї увійшли Українська військова організація, молодіжні націоналістичні угруповання та представники української еміграції. Головою Проводу українських націоналістів було обрано Євгена Коновальця.Під його керівництвом ОУН створила широку мережу осередків серед українців Галичини, Волині, Закарпаття та української діаспори. Організація займалася політичною діяльністю, виданням підпільної літератури, вихованням молоді та підготовкою кадрів для майбутньої боротьби за незалежну українську державу. Саме Коновалець заклав основи ОУН як дисциплінованого та добре організованого руху, який згодом відіграв важливу роль в українському визвольному русі ХХ століття.Активна діяльність Коновальця викликала серйозне занепокоєння радянського керівництва. 23 травня 1938 року в Роттердамі він загинув унаслідок спецоперації НКВС. Вбивство здійснив радянський агент Павло Судоплатов, який передав Коновальцю вибухівку, замасковану під подарунок.Євген Коновалець став символом боротьби за українську державність, а його ім'я назавжди увійшло до історії як одного з найвизначніших діячів українського національно-визвольного руху першої половини ХХ століття.#історична_дата 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

😭 Померла кіномонтажерка Марсія Лукас, яка отримала "Оскар" за роботу над фільмом "Зоряні війни" та брала участь у створенні низки знакових фільмів 1970-х років.Про це повідомляє Variety.Адвокат родини підтвердив виданню, що Лукас померла від раку у віці 80 років."Марсію запам'ятають як блискучу оповідачку, першопрохідницю для жінок у кіно, люблячу матір і бабусю, щедру господиню та вірну подругу, чий гумор і блиск наповнювали кожну кімнату, до якої вона заходила. Її вплив на кіно є незабутнім, але ті, хто знав її найкраще, запам'ятають те, як вона робила життя яскравішим, красивішим, веселішим і сповненим любові", — йдеться у заяві родини. Роботи монтажерки родина назвала "емоційною інтелігентністю, ритмом та людяністю — рідкісною здатністю знаходити істину сцени та втілювати на екрані душевність, динаміку та ясність".Марсія Лукас, яку іноді називали "таємною зброєю" її колишнього чоловіка Джорджа Лукаса, була співредакторкою фільму "Американські графіті", за що отримала номінацію на "Оскар", а згодом здобула цю премію за монтаж фільму "Зоряні війни".Марсія Лукас відіграла важливу роль у допомозі чоловікові в створенні фільмів "Зоряні війни". У своїй книзі "Таємна історія «Зоряних воєн»" Майкл Камінський написав:"Марсія, разом із багатьма друзями Джорджа, аналізувала, які персонажі спрацьовували, а які ні, які сцени були вдалими, і саме так Лукас і складав сценарій. Марсія завжди критично ставилася до «Зоряних воєн», але вона була однією з небагатьох людей, до яких Лукас прислухався, знаючи, що вона має талант до створення сильних персонажів". Джордж Лукас розповів журналу Rolling Stone у 1977 році, що саме Марсія запропонувала, щоб персонаж Обі-Ван Кенобі загинув."Чим більше я думав про те, що Бена вб’ють, тим більше мені подобалася ця ідея, тому що, по-перше, це посилювало загрозу з боку Вейдера, а це пов’язувалося з Силою та тим, що він міг використовувати Темну сторону", — сказав він. Актор франшизи Марк Гемілл сказав в інтерв'ю: "Я точно знаю, що саме Марсія Лукас переконала його залишити той маленький «поцілунок на щастя» перед тим, як Керрі [Фішер] і я перелітаємо через прірву в першому фільмі".Лукас також була монтажеркою фільму "Зоряні війни: Повернення Джедая" та фільмів Мартіна Скорсезе "Аліса тут більше не живе", "Таксист" та "Нью-Йорк, Нью-Йорк".Історична довідка Марсія Лукас народилась 4 жовтня 1945 року у Модесто, виросла в Північному Голлівуді та розпочала кар’єру як бібліотекарка кінотеку, а потім пройшла стажування в Гільдії монтажерів.Марсія познайомилася з Джорджем Лукасом, коли їх обох найняли на роботу до легендарної монтажерки Верни Філд. У 1969 році вона вийшла заміж за Джорджа Лукаса і працювала його помічницею-монтажеркою над його першим повнометражним фільмом THX 1138.Вони розлучилися в 1983 році. Її другий шлюб, який закінчився в 1993 році, був з Томом Родрігесом, який працював менеджером з виробництва на Skywalker Ranch. У неї залишилися дочки Аманда Лукас та Емі Сопер, онуки Фелікс Халлікайнен, Аеліана Халлікайнен та Нокс Сопер, а також її обрана родина — Сара Даєр та Джон Тейлор.Вічна пам'ять 🕯#новина 📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

Сьогодні у нас буде розповідь про храм, який уже понад 140 років продовжує будуватися — Саграда-де-Фамілія.Цей величний храм розташований у місті Барселона та є головним творінням геніального каталонського архітектора Антоніо Гауді. Будівництво розпочалося 19 березня 1882 року, і хоча відтоді минуло понад століття, роботи тривають і сьогодні.Гауді присвятив храму більшу частину свого життя. Він задумав його не просто як церкву, а як грандіозну кам'яну книгу, де кожна вежа, скульптура та архітектурний елемент розповідають історію християнства. Після трагічної загибелі архітектора у 1926 році будівництво продовжили його учні та послідовники.Серйозним ударом для проєкту стала Іспанська громадянська війна, під час якої було знищено значну частину креслень і моделей Гауді військами Республіканців. Попри це, архітекторам вдалося відновити задум майстра та продовжити роботи.За проєктом храм матиме 18 веж, які символізуватимуть Ісуса Христа, Діву Марію, чотирьох євангелістів та дванадцятьох апостолів. Центральна вежа стане найвищою частиною споруди та сягне понад 170 метрів.Особливо вражає внутрішній простір храму. Його колони нагадують дерева, що розгалужуються під склепінням, утворюючи справжній кам'яний ліс. Кольорові вітражі наповнюють приміщення світлом і створюють неповторну атмосферу, яка змінюється залежно від часу доби.Сам Антоніо Гауді, коли його запитували, чому роботи просуваються так повільно, відповідав знаменитою фразою: «Мій замовник не поспішає». Під «замовником» архітектор мав на увазі Бога. Ці слова якнайкраще характеризують Саграда-де-Фамілію — храм, який став справою життя свого творця і одним із найвизначніших архітектурних чудес сучасного світу.Сьогодні Саграда-де-Фамілія є одним із символів Іспанії та однією з найвідвідуваніших пам'яток світу. Попри те, що її будують уже понад 140 років, храм залишається живим втіленням генія Антоніо Гауді та одним із найвидатніших архітектурних шедеврів людства.#цікава_історія📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

Сьогодні, 9 червня 1911 року народився український актор та телеведучий Петро Вескляров він народився у місті Тальне що знаходиться на Черкащині Захоплення театром у Петра Вескляра розпочалося з тальнівського драматичного гуртка. Там його помітили артисти Черкаського театру, які приїжджали до Тального. Вони запросили Вескляров до Черкас. Протягом 1932-1940 років він був актором Черкаського робітничо-селянського театру.1941-го Петра Весклярова призвали у військовий театр Південно-Західного фронту, у складі якого потрапив у оточення і опинився у фільтраційному таборі. Згодом Весклярову вдалося дістатися окупованого гітлерівцями Києва. Тут він влаштувався на роботу на залізниці, де організував театральний гурток.Із поверненням радянської армії актора відправили до Луцька – у Волинський український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка, де він працював до 1959 року. І де було зіграно чимало вдалих ролей – Миколу Задорожнього з "Украденого щастя", Командора з "Камінного господаря", Городничого з "Ревізора", Монтанеллі з "Овода". Талановитого актора почали запрошувати на зйомки у фільмах. Згодом Петро Вескляров переїздить до столиці, де активно знімається, здебільшого в ролях другого плану.У кіно його доробок нараховує понад двадцять фільмів. Серед них  "Олекса Довбуш", "Іванна", "Лісова пісня", "Гадюка", "Циган", "Вій", "Серце Бонівура". Остання його стрічка "Забудьте слово "смерть" датована 1979 роком, у цей час Петро Вескляров вже активно виступав у ролі Діда Панаса. На українському радіо в 1950-х роках з'явився Дід Панас, який читав дітям казки на ніч. Ім'я цього першого актора, з'ясувати не вдалося. Але відомо, що той чоловік уже був у віці, отож йому стали шукати підміну. І знайшли її в особі Петра Юхимовича. Він продовжив заколисувати малечу під уже відомим псевдонімом Дід Панас: спочатку – на підміні, а з 1962 року повністю замінив свого попередника. Наприкінці шістдесятих Дід Панас з’явився на телебаченні.Незмінна сорочка-вишиванка та україномовні казки (їх тексти Вескляров часто писав сам) нерідко потрапляли "під роздачу" в часи боротьби з націоналізмом. У сімдесяті роки навіть було кілька спроб закрити програму найвідоміша напевне усім це, що йому приписали фразу "От така х*йня малята" згодом виявилося що такого не було, була спроба також замінити Діда Панаса кимось іншим. Проте обурені глядачі завалювали редакцію листами і вимагали повернути улюбленого казкаря на екран. З 1988-го Діда Панаса в ефірі таки не стало.Петро Юхимович вийшов на пенсію і ще якийсь час їздив "на халтури" - зустрічався по клубах із глядачами. Помер Петро Вескляров 5 січня 1994 року, похований у Києві на Байковому цвинтарі.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

🔻 У Львові під час відбудови музею Романа Шухевича знайшли ймовірну криївкуПід час розбирання паркету для посилення фундаменту музею генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича на Білогорщі робітники виявили у фундаменті обкладене каменем приміщення. За свідченнями археологів, це може бути криївка, яку міг використовувати Роман Шухевич.Як повідомила Львівська міськрада у четвер, 28 травня, мова про обкладене каменем приміщення 4 на 2,3 м, глибиною майже 2 метри. Його можливе призначення з’ясовують історики.Виявлене приміщення розташоване одразу біля входу. Воно було повністю засипане землею. Під час розкопок археологи не знайшли цінних історичних артефактів, лише речі, які використовувалися в радянський період: старі пляшки та інші дрібні елементи.«Ми виявили унікальну знахідку. Зараз історики досліджують, яке вона має значення для історії цієї будівлі і музею загалом. За свідченнями археологів, ми виявили тут криївку, яку міг використовувати Роман Шухевич в безпекових цілях. Ми знали про криївку, яка була в музеї між першим і другим поверхом і яку ми будемо відновлювати. Тепер в нашому проєкті буде ще одна криївка, яка стане ще одним об’єктом експозиції», — розповів Євген Бойко, керуючий справами виконкому Львівської міськради.Сподіваємося, що це і справді виявиться криївка Романа Шухевича #новина📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Фейсбук • Ватсап • Підтримати фінансово

🇺🇦 Сьогодні, 6 червня 1768 року, розпочалася Коліївщина — велике гайдамацьке повстання, яке стало одним із наймасовіших виступів українського населення проти польської влади у XVIII столітті.У середині XVIII століття Правобережна Україна перебувала під владою Річч Посполитої. Українські селяни та козаки потерпали від важкої панщини, свавілля шляхти, релігійних утисків православного населення та обмеження козацьких прав. У цих умовах дедалі більшої популярності набував гайдамацький рух — збройна боротьба проти польських магнатів і урядовців.Навесні 1768 року запорозький козак Максим Залізняк розпочав повстання в урочищі Холодний Яр біля Чигирина. До його загонів швидко приєднувалися тисячі селян, козаків і міщан. Повстанці захоплювали міста та села, виганяли польську адміністрацію й проголошували відновлення козацьких порядків.Найвищого розмаху повстання досягло після переходу на бік гайдамаків сотника надвірних козаків Івана Гонти. У червні 1768 року повстанці здобули Умань — один із найважливіших центрів польської влади на Правобережжі. Після захоплення міста відбулася сумнозвісна Уманська різанина, під час якої загинули тисячі поляків, євреїв та прихильників польської адміністрації. Ця подія й досі залишається предметом гострих історичних дискусій.Попри початкові успіхи, Коліївщина не мала шансів на тривале існування. Російська імперія, яка спочатку викликала у частини повстанців надії на підтримку православного населення, зрештою виступила проти них. Російські та польські війська спільно придушили повстання. Максима Залізняка було заарештовано й заслано до Сибіру, а Івана Гонту після жорстоких катувань стратили.Коліївщина стала останнім великим гайдамацьким повстанням і символом прагнення українців до соціальної та національної справедливості. Через десятиліття ці події знайшли відображення в поемі «Гайдамаки», де Тарас Шевченко змалював боротьбу гайдамаків як одну з найтрагічніших і водночас найгероїчніших сторінок української історії.#історична_дата📜 Історія України та світу 📖 • @istukrandworldbot • Буст • Тікток • Інстаграм • Підтримати фінансово