Fuente
Історія України 🇺🇦 ЗСУ ❤️ | ️2 квітня 1907 року народився Дмитро Данилишин — активіст Пласту, діяч...
18 900 Vistas/Alcance
2025-04-02 03:55
Mensaje №10708
🟥⚔️2 квітня 1907 року народився Дмитро Данилишин — активіст Пласту, діяч ОУН, організатор і учасник збройних нападів на представників польської окупаційної адміністрації і політиків які виправдовували польську окупацію Галичини. 🕯
Страчений польськими окупантами разом з іншим ОУНівцем Василем Біласом 23 грудня 1932 у м. Львові. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, який шанується українцями на Галичині.✍️
Видатна українська поетеса Олена Теліга присвятила Біласові й Данилишинові вірш «Засудженим».
Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати — не битись, а спатьВ ніч, коли у в’язниці спокійно і тихоВи збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять. І коли приволікся заплаканий ранок,Вас покликала смерть у похмурій імлі —А тепер наші душі і топчуть, і ранятьВаші кроки останні по зимній землі. А тепер в кожнім серці пожежу пригаслуРозпалили ви знову — спаливши життя. І, мов гимн урочистий, мов визвольне гасло,Є для нас двох імен нерозривне злиття. Над могилою вашою тиша і спокій,Та по рідному краю — зловіщі вогні. І піти по слідах ваших скошених кроківРвучко тягнуться сотні окрилених ніг.
🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!
Страчений польськими окупантами разом з іншим ОУНівцем Василем Біласом 23 грудня 1932 у м. Львові. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі, який шанується українцями на Галичині.✍️
Видатна українська поетеса Олена Теліга присвятила Біласові й Данилишинові вірш «Засудженим».
Як ми можемо жити, сміятись і дихать? Як могли ми чекати — не битись, а спатьВ ніч, коли у в’язниці спокійно і тихоВи збиралися вмерти — у шість двадцять п’ять. І коли приволікся заплаканий ранок,Вас покликала смерть у похмурій імлі —А тепер наші душі і топчуть, і ранятьВаші кроки останні по зимній землі. А тепер в кожнім серці пожежу пригаслуРозпалили ви знову — спаливши життя. І, мов гимн урочистий, мов визвольне гасло,Є для нас двох імен нерозривне злиття. Над могилою вашою тиша і спокій,Та по рідному краю — зловіщі вогні. І піти по слідах ваших скошених кроківРвучко тягнуться сотні окрилених ніг.
🌐 Історія України🔱 ✅ Підпишись, пізнавай, поширюй!