🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | Хочете попити водички, «збагаченої» радієм? Або, може, почистити зуби ...

Хочете попити водички, «збагаченої» радієм? Або, може, почистити зуби пастою, що містить цей радіоактивний елемент? Не хочете? Сто років тому вас би не зрозуміли. У той час нещодавно відкритий радій вважався винятково корисною речовиною. Існувала думка, що він має омолоджувальні, зміцнювальні для організму властивості і дає змогу радикально поліпшити стан здоров'я. Не дивно, що всілякі «ліки» з додаванням цього елемента користувалися надзвичайним попитом, а їхні виробники робили собі чималі статки.На полицях європейських та американських магазинів можна було знайти спеціальні глечики-фільтри для збагачення радієм води. Модницям пропонували радіоактивне мило та крем для обличчя, у рекламі якого йшлося, що «шкіра просто світитиметься». А людям з проблемами зору - очні краплі, нібито здатні позбавити і від короткозорості, і від далекозорості, і від яких завгодно інших хвороб зору.Початком кінця ери «цілющої» радіації стала смерть американського промисловця Ебена Макберні Байєрс. Він помер 1932 року від раку щелепи - вона в буквальному сенсі слова розсипалася на частини. Близькі одразу ж запідозрили, що причина цього - препарат, що складався з дистильованої води і радію. Його Байєрсу виписав лікар ще 1927 року, коли той прийшов до нього зі скаргами на біль у руці. Біль зменшився, і промисловець так повірив у чудодійну силу ліків, що почав пити їх по три пляшечки на день, активно радити друзям і навіть поїти ними свого коня. І хоча доза радіації в одній порції препарату була вельми невелика, за кілька років вживання в кістках Байєрса, як визначили вчені вже після його смерті, накопичилося 36 мкг радію (зараз смертельною дозою вважається 10 мкг). Треба сказати, що виробник препарату так ніколи і не визнав, що прийом ліків і смерть якось пов'язані. Але оскільки Ебен Байєрс був людиною багатою і відомою у світі, історію про його смерть підхопили газети, вперше змусивши людей замислитися, що радіоактивні речовини можуть бути небезпечними.Але чому ж не померли, як Ебен Байєрс, усі, хто сто років тому користувався «радієвим» кремом і їв шоколад, що «світиться». Відповідь проста: подібна продукція була настільки популярна, що багато недобросовісних виробників готували дешеві підробки, які не містили в собі радіоактивного елемента. @istorium_ua