Як ховрахи змінили світову атлетикуДо 1887 року спринтери стартували виключно на повний зріст. Вважалося, що позиція стоячи — єдино правильна для швидкого розбігу. Але все змінив американський студент Чарльз Шерілл.Ідея прийшла не від кенгуру, як свідчить популярна легенда, а від значно менших тварин. Тренер Шерілла, Майк Мерфі, спостерігаючи за ховрахами (луговими собачками), помітив цікаву деталь: перед тим як блискавично кинутися в нору, звір максимально пригинається до землі. Саме цей низький центр ваги давав тварині вибухову швидкість з першої секунди.На змаганнях у Рокавей-Хант Клаб (1887 р.) сталася справжня сцена:• Коли Шерілл опустився на коліна і вперся руками в землю, стадіон вибухнув сміхом.• Суддя зупинив старт, вирішивши, що атлет просто не в змозі триматися на ногах або не знає правил.• Суперники глузували, називаючи його «занадто втомленим для бігу».Попри тиск, Шерілл наполіг на своєму. Коли пролунав постріл, він буквально «вистрілив» із низької позиції, залишивши опонентів далеко позаду.Що цікаво спеціальних колодок тоді не було. Щоб ноги не ковзали, Чарльз просто викопував маленькі ямки в ґрунті. Цей метод — виривання ямок — залишався стандартом у легкій атлетиці аж до появи металевих колодок у 1920-х роках.@istorium_ua