🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | Слово «індульгенція» походить від латинського indulgentia (що означає ...

Слово «індульгенція» походить від латинського indulgentia (що означає «милість», «прощення») і означає повне або часткове звільнення віруючого від покарання (poena) і, відповідно, від спокутувальної дії або покаяння за гріхи.Отже, індульгенція — це звільнення віруючого від покарання за гріхи (poena) і часом від самої провини (culpa), що практикується Католицькою церквою. У XIV–XVI століттях цим же словом називали і грамоту, що підтверджує таке звільнення. За час свого існування індульгенції пройшли довгий еволюційний шляхПерші індульгенції з'явилися в XI столітті у Франції; в них папи і єпископи офіційно, у формі юридичного акта, оголошували про своє заступництво за віруючих перед Богом і на цій підставі частково або повністю позбавляли їх від необхідності покаяння. Відпущення провини (culpa) за скоєний гріх вважалося підвладним тільки Богу; індульгенції сприймалися як поступка недосконалості і слабкості мирян, нездатних на важку спокутну працю, а «ефективність» грамот пояснювалася особливою заступницькою молитвою високого церковного ієрарха за грішників. Втім, тоді індульгенція давала лише позбавлення віруючого від тимчасової кари — тобто примирення з Церквою, а не повне прощення. Католицизму в Середні віки був властивий містичний юридизм і своєрідний кількісний підхід: всі гріхи класифікувалися відповідно до їх тяжкості, для кожного з них (не враховуючи смертних) була встановлена міра покарання. Вважалося, що римський папа має право визначати ступінь благодатності того чи іншого діяння і того чи іншого святого місця, а також силу того чи іншого святого заступника. Виходячи з цього, підставою для індульгенції визнавалися деякі справи — наприклад, паломництво або молитва в певній церкві.З початком Хрестових походів Святий престол почав видавати хрестоносцям індульгенції, що відпускали всі їхні земні гріхи. Крім хрестоносців, папи масово відпускали гріхи тим, хто отримав папське благословення під час публічного виступу понтифіка (рішення Боніфація VIII). Часто про відпущення гріхів оголошували на месі, приуроченій до канонізації нового святого. Паломникам, які відвідали Рим і сповідалися, відпускали гріхи в «ювілейний рік» (який спочатку оголошувався раз на 100 років, в XIV столітті — раз на 50, а в XV — раз на чверть століття).@istorium_ua