🏛Istorium ✙ || Історія України та світу | Цікава зброя Стародавнього Риму: скіссор — «різак» гладіаторських арен...

Цікава зброя Стародавнього Риму: скіссор — «різак» гладіаторських аренУ світі давньоримських гладіаторських боїв можна знайти не тільки класичні мечі гладіусів або масивні щити. Одним з найбільш незвичайних і загадкових видів озброєння був скіссор. Ця зброя по праву стоїть в ряду найекзотичніших знахідок античного часу!Скіссор (від лат. scissor — «різак», «січний») — це металевий нарукавник, який буквально надягають на всю руку до ліктя. На його кінці кріпився масивний порожнистий клинок у формі півмісяця або конічного стрижня, заточеного по краю. Зовнішня частина нарукавника виступала в ролі щита, а лезо призначалося для нанесення швидких рубаючих і колючих ударів.• Перші зображення гладіаторів-скіссорів відносяться до I століття н.е., проте такі бійці зустрічалися на арені значно рідше, ніж мурмілони або фракійці.• Скіссор, на думку істориків, часто протиставлявся ретіарію — гладіатору з сіткою і тризубом. Парні бої між цими видами були особливо видовищними.• Зброя виготовлялася з кованої бронзи або заліза, іноді прикрашалася гравіюванням або тисненням для збільшення вартості і враження на публіку.Техніка використання:• Нарукавник надійно фіксувався ременями або підкладкою, захищаючи передпліччя і кисть.• Клинок дозволяв не тільки відбивати, але і збивати ворожу зброю з траєкторії, а потім наносити удар у відповідь.• Основне завдання — швидкі, рвані удари по кінцівках супротивника, щоб вибити зброю, порушити захист або просто викликати кровотечу.• Скісор відмінно підходив для ближнього бою, де швидкість важливіша за розмах.• Більшість поранень від цієї зброї були не смертельними, але дуже болючими — кров і видовищність забезпечувалися без обов'язкової загибелі бійця.• Через складність виготовлення і небезпеку для самого носія скісор залишався екзотичним вибором.Часто можна зустріти твердження, що скісор був у кожного другого гладіатора — це міф. Його зображення зафіксовані лише на окремих знахідках і фресках, причому найчастіше — в постановочних сценах для здивування публіки.@istorium_ua