Світ: історія мистецтва

Олександр фон Зальцман Зима, 1907 Картон, гуаш, 43х33 смЦя маленька чарівна картина, така ошатна та декоративна, з легкою іронією стилізована під портрет 18 століття, була написана 1907 року. російським художником німецького походження Олександром фон Зальцманом.Його предки приїхали з Німеччини до Росії на початку 19 століття, батько був архітектором, а сам Олександр, який народився в Тбілісі, спочатку навчався в Москві, а в 1898 році. вступив до Мюнхенської академії, до класу знаменитого художника-символіста Франца фон Штука. Мюнхен того часу був столицею німецького Сецесіону (так у Німеччині називався стиль модерн), і Олександр фон Зальцман став одним із найяскравіших його виразників. Він активно співпрацював із популярним журналом «Югенд», головним рупором Сецесіону, і створив для нього багато ілюстрацій та карикатур."Зима" призначалася для обкладинки одного із зимових номерів журналу 1907 року. На тлі засніженого дрезденського палацу Цвінгер стоїть молода гарненька дама в пишній синьо-золотій сукні за модою 18 століття та білій хустці на голові; вона ховає руки у величезну хутряну муфту. Внизу праворуч добре видно оригінальний підпис художника – його монограма, стилізована під друк на японських гравюрах, які для майстрів європейського модерну були джерелом невичерпного інтересу та наслідування. Успіх місії журналу «Югенд» щодо пропаганди ідей мистецтва модерну та створення кола художників-однодумців вплинув на появу подібних видань у Росії – журналів «Світ мистецтва» та «Золоте руно». Вони друкувалися Олександр Бенуа, Євген Лансере, Костянтин Сомов, Леон Бакст. З їхньою творчістю був знайомий і наш художник, витончена стилістика його «Зими» така близька до творів «мирискусників»!У творчості Олександра фон Зальцмана дивним чином поєднувалися камерність та монументальне мистецтво: наприклад, його чудові фрески прикрашають розкішні кімнати Курзалу у Вісбадені, одного із найстаріших курортів Європи. Олександр входив у коло російської творчої інтелігенції, що жила в Німеччині, і був близьким другом знаменитого Василя Кандинського, Маріанни Верьовкіної, Олексія Явленського.Картина «Зима» була придбана музеєм у 1973 році у відомого одеського колекціонера та бібліофіла Івана Михайловича Федоркова, чиє життя трагічно обірвалося в 1990-ті: 90-річного лікаря, полковника медичної служби, було вбито грабіжниками, які викрали його чудово.А «Зима» дбайливо зберігається в музеї західного та східного мистецтва не лише як чудовий твір відомого художника епохи модерну, а й як пам'ять про чудового одеського колекціонера. Картина знаходиться у фондосховищі, але неодноразово експонувалася на виставках.Ось і зараз вона готується до чергової виставки із фондів музею «Мистецтво Німеччини 18-19 до століть», яка відбудеться навесні цього року.

🖼️ Гуго ван дер Гус «Вівтар Портінарі» 🖼️ Пітер Брейгель старший «Поклоніння волхвів у зимовому пейзажі»🖼️ Ієронім Босх «Поклоніння волхвів»🖼️ Сандро Боттічеллі «Поклоніння волхвів» Канонічним сюжетом в західноєвропейському живописі вважається сюжет свята богоявлення або Епіфанії. Ми знаємо його як «Поклоніння волхвів» – популярний богословсько-іконографічний сюжет, заснований на свідченнях Євангелія від Матвія (Мв. 2:1-11) про трьох мудреців, які прийшли зі Сходу до Вифлеєму, щоб поклонитися Немовляті Христу і принести Йому дари.Коли ми дивимося на картини старих майстрів, ми помічаємо методи, за допомогою яких вони мали сугестивний вплив на тих, хто їй бачив. Художники закпрбовували в роботах символи, які підсилювали сюжет. Ось деякі з них: Зруйнована вежа 🏰Народження Ісуса – перехід від старого світу до нового. Його постать поділяє Біблію на Сиприц та новий заповіт, а світ на давній, що потонув у гріхах та новий, який буде спасенний жертвою Христа. Вежа або старий храм часто виступають символом руйнування старих традицій, старої віри. Часто художники їх зображали в античному грецькому або римському стилі, щоб підкреслити їхню неактуальність. Квіти: лілеї та іриси 🌺Іконографія білої лілеї традиційно була повʼязана зі цнотливістю Діви Марії – це знак того, що Спаситель був непорочно зачатий від святого духа. Поруч з лілеями, як наприклад на вівтарі Портінарі (картинка 2) ми бачимо ще і іриси. Ірис в християнській та середньовічній іконографії це квітка, що уособлювала духовну чистоту та високі моральні якості. Його часто використовували в геральдиці. Волхви 👑Три волхви, або три мага чи три царя. Дрстеменно невідомо звідки саме воїни прийшли і в Євангеліях їхні імена не згадуються. Вже за часів Середньовіччя у них зʼявилися імена: Каспар, Балтазар та Мельхіор. Вони, ймовірно прийшли з Месопотаміі, Вавилону і, можливо, Індії. Ці три царі уособлюють собою весь старий язичницький світ, який прийшов вклонитися «Царю царів» (Одкр 19:16)Це, звісно, далеко не всі символи, які можна відшукати на картинах. Детальніше про них говоримо в курсі «Християнські символи в мистецтві». Скоро анонс 🔥Світ: історія мистецтва

Мистецька зустріч під келих ігристого 🥂 «Густав Клімт: магія золота та символів»Запрошуємо вас на мистецьку зустріч, присвячену життю та творчості одного з найвидатніших художників XX – століття Густава Клімта👩‍🎨Його мистецтво, наповнене символізмом, розкішшю та загадковістю, а його картини є найдорожчими в історії.На лекції ви дізнаєтесь:🖌️В якому культурному контексті жив художник та які особливості епохи модерну 🖌️Як сформувався його неповторний «золотий стиль»🖌️Які сюжети, ідеї та філософія лягли в основу його найвідоміших творів, таких як «Поцілунок» і «Три віки жінки» та інших.Лекція супроводжується презентацією з картинами Клімта, що допоможе поринути у світ золотих орнаментів, жіночих портретів та тонкого кордону між реальністю та фантазією.Вартість: 450 грн (ігристе, смаколики, святковий настрій та подарунки у вартості)Дрес код: золото (можна навіть маленький аксесуар чи елемент одягу) ⭐️📅 6 грудня 18:30 📍 Галерея Штайнберг, вул. Університетська 11Реєстрація обовʼязкова @katrin_halibei#лекціячернівці #мистецьказцстріч

🌹 Смертна маска Марії Антуанети 🌹Завдяки смертним маскам ми можемо добре уявити, як насправді виглядала історична особистість 🎭Зроблені після смерті людини, вони зберігають риси обличь померлих для нащадків.Маски були виконані за допомогою покриття обличчя людини воском або гіпсом, що тримався близько години.Після того, як матеріал підсихав – його видалили.Ті ж революціонери, які повалили французьку аристократію, заарештували і жінку Марі Тюссо. Та оскільки Тюссо вміла відмінно робити воскові маски її звільнили. Проте звинуватили у виготовленні смертних масок убитих революцією 🤷🏼‍♀️Саме Марія Тюссо зробила маску смерті Марії Антуанетти. Вона знала правительку з того часу, як створювала моделі королівської родини, і стала близьким другом королеви.Мадам Тюссо зберегла маски і взяла їх із собою у свій двадцятирічний тур Британією, де вони знайшли свій останній будинок.Там вона відкрила музей знаменитої мадам Тюссо, де було виставлено і відому смертну маску Марії Антуанетти.#мадамтюсоСвіт: історія мистецтва

Виставка сучасного молдавського художника 🇲🇩Генадій Попеску «Вихід до моря» 2024📍Галерея Bunker, Artcor, КишиневГоловна інсталяція з океаном з пластикових пакетів оточена 6-ма відео з різними героями з головної інсталяції. Вони йдуть, повзуть, плентаються уздовж тоненьких, знесилених брудних струмочків, що колись були бурхливими ріками. Ці ріки мають привести до омріяного моря. Моря, якого в Молдови немає. Море виступає у вигляді символа – омріяної свободи та можливостей. На березі брейгелевські сліпці влаштували сюрреалістично-шизофренічне чаювання в стилі шляпника Льюіса Керола. Поруч сидить кролик, а пліч-о-пліч із ним російський морячок, що дуже нагадує персонажа з відбірної російської «чорнухи» кінця 1990-х – початку 2000-х. З іншого боку по піску їдуть танки в шапках-ушанках несучи чобіт та «силу асвабаждєнія» руського міра. Сліпці продовжують чаювання, вони абсолютно не збентежені тим, що вже посеред них танцюють безликі «зельониє человечкі», обличчя яких ми з вами прекрасно знаємо. Перед нами розгортається історія маленької прекрасної країни, яка мріє про свободу, та яка беззаперечно має право на свій самостійний пошук маяка, до якого вона цим морем свободи буде плисти. Дарує надію Casa Mare (великий дім), що височіє на скелі над морем. В деревʼяному будиночку затишно теплим світлом сяє віконечко. У нього хочеться зазирнути, бо є відчуття що там чаювання зовсім інше: тепле, родинне, своє. Сьогодні Молдова обирає своє майбутнє і хай воно буде теплим, світлим та своїм для всіх чудових людей цієї маленької країни з великим серцем.#сучаснемистецтво Світ: історія мистецтва

Одеса, ви тут ? Розумовий експеримент! Виконується вперше 🔥Запрошуємо на зустріч, присвячену герменевтичному аналізу культового фільму «Термінатор» (1984) режисера Джеймса КемеронаЧерез призму філософії дослідимо фундаментальні питання, які піднімає цей кіберпанк-шедевр:▪️ Проблема часу та простіру: подорожі у часі в «Термінаторі» відкривають теми детермінізму та свободи волі. Чи можливо майбутнє без минулого? ▪️ Штучний інтелект і технології: чи може технологія перевершити людське розуміння? Як це відображає наші сучасні страхи та надії на технологічний процес?▪️ Мораль та природа добра і зла: ці фундаментальні категорії є об’єктивними чи залежать від контексту? Окрім цього , цей кінотекст цікавиться філософсько-релігійними питаннями та являє собою історичний документ, який може вивчати соціальна та політична філософії 🤔Запрошуємо всіх шанувальників глибокіх роздумів на дискусію та філософське дослідження 🙌📍 26 жовтня о 16:00Одеська національна наукова бібліотека, Пастера,13Вхід: 350 ₴ (оплата на вході)Пориньмо у світ кіберпанку та філософії разом 🔥#філософія #одеса #лекціяодеса

— Класицизм: Пити каву з порцелянової філіжанки у себе в маєтку.— Романтизм: Пити каву, вдивляючись у бурхливе море зі скелі.— Декаданс: Пити каву в опіумній курильні.— Символізм: Пити каву, чорну як Таємниця, солодку як Краса і міцну як Кримʼяна скала.— Експресіонізм: Кинути горнятко з кавою в стіну і перекинути стіл.— Сюрреалізм: Пити каву, стоячи на голові в костюмі водолаза.— Кубізм: Пити каву з дівчинкою на кулі.— Соцреалізм: Пити каву з гранчака в заводській їдальні.— Екзистенціалізм: Пити каву до нудоти, завтра тебе страчують.— Абсурдизм: Тобі не до кави, ти перетворився на велетенську комаху.— Театр абсурду: Пити каву в очікуванні Годо.— Концептуалізм: На столі лежить фото горнятка з намальованою стрілочкою і підписом "кава".— Поп-арт: Пити кока-колу.— Ар брют: Пити каву, зварену людиною в інвалідному візку, з горняток, зроблених у психлікарні.— Постмодернізм: іронічно робити вигляд, що п'єш каву з порцелянової філіжанки.— Метомодернізм: Ніхто ще толком не знає, як пити каву, але точно не так, як у постмодернізмі.А як ви п'єте каву? ☕😉Світ: історія мистецтва

Арнольд БеклінОстрів мертвих1880, травеньПолотно, олія. 111×115 смХудожній музей, БазельЦе одна з найвідоміших та загадкових картин швейцарського художника-символіста ⚡️На картині зображено таємничий острів, оточений похмурими водами. Острів підноситься як моноліт, покритий густими кипарисами, що символізують вічність і скорботу 😔На передньому плані можна побачити невеликий човен, у якому весляр перевозить білу фігуру, що символізує душу померлого, до білої гробниці на острові 🛶Ця сцена занурена в атмосферу глибокого спокою та тиші, створюючи почуття містичного безчасся та незбагненної таємниці.Арнольд Беклін (1827-1901) був майстром символізму, що відомий своїм умінням передавати тонкі емоційні стани та внутрішні переживання через ретельно продумані образи та композиції. "Острів мертвих" - яскравий приклад його таланту. Ця картина наповнена символізмом та алюзіями, що робить її предметом численних інтерпретацій та спекуляцій.Основні теми картини – це смерть, потойбічний світ та вічність. Беклін створив кілька версій цієї роботи, кожна з яких має свої унікальні особливості, але вони зберігають загальну атмосферу таємничості та меланхолії."Острів мертвих" став джерелом натхнення для багатьох художників, письменників та композиторів.#символізм #швейцаріяСвіт: історія мистецтва

Багато одягнена жінка рішуче скидає в колодязь могутнього воїна. Чоловік не очікував нападу, тому, незважаючи на фізичну перевагу, результат боротьби – очевидний 🤷🏼Картина «Тимоклея, яка вбиває свого ґвалтівника», написана італійською художницею Елізабеттою Сірані в 1659-му році.Історія про відважну Тимоклію Фівейську відома завдяки переказу Плутарха. Згідно з літературним першоджерелом, приблизно за три століття до нашої ери бунтівні Фіви були оточені і взяті військами Олександра Македонського. Крім інших, у об'єднану армію великого полководця входили загони фракійців.На правах переможця фракійський офіцер увірвався до покоїв знатної матрони і поглумився над нею. Після скоєного насильства він не посоромився попросити жертву вказати місце, де заховані багатства. Гречанка привела злочинця до садової криниці, де за її словами нібито знаходилася схованка. Коли чоловік нахилився, вона зіштовхнула його вниз, а колодязь закидала камінням. Пізніше героїню було схоплено і приведено на царський суд. Захоплений її холоднокровною рішучістю Олександр наказав виправдати обвинувачену.На полотні зображено кульмінацію драматичної розповіді. Фоном динамічної композиції є стіна, що відокремлює сад від двору садибного будинку. Низьке небо потемніло через пожежі, що охопили місто. У нижній частині полотна видно майстерно виконані барельєфи та витончена амфора для підйому води.👉🏻Сьогодні картина зберігається у Національному музеї Каподімонті (Неаполь, Італія).#італія #мистецтво Світ: історія мистецтва