Сьогодні історичний день: 14 червня 1891 року в польсько-українській родині народився засновник Української Військової Організації та Організації Українських Націоналістів Евген Коновалець. Він, на відміну від теперішніх слабаків, не хитався межи мовами - польською чи українською - а обрав винятково українську, бо творив в Україні. Це я адресую тим, які й досі припускають, що з уст людини у формі ЗСУ може лунати московський язик. Це найкритичніша форма колонізації мозку і найкращий дар пуйлу. Вчіться в Евгена Коновальця бути цілісною особистістю і служіть Україні МОВОЮ як зброєю і Зброєю як Мовою святої української землі. «Струнка постать, продовгасте обличчя, правильні риси обличчя й задумливі очі, що завжди дивилися у далеч, і незначна усмішка в кутку губів, що дуже часто скидалася на іронічну. Все ходив гарно вдягнений, але його елегантність не мала в собі нічого силуваного та крикливого…Загалом він був маломовний, не забирав надто часто голосу ані в наших дебатах, ані в дискусіях з нашим професором філософії. Не шукав симпатій у товаришів підхлібуванням чи демагогічними промовами. Не носили ми його на руках як свого трибуна. Однак ми завжди вибирали його в склад репрезентації, що мала нас заступити чи то перед директором, чи господарем кляси, чи, врешті, на прилюдинх виступах» (про гімназійний період, спогад С. Чучмана).