6 грудня до Дня ЗСУ у світ вийшов фільм, який ламає «помиральну яму» втоми, плачу й безсилля. Говоримо про 225-й штурмовий полк — і це не просто фільм. Це кейс, який треба масштабувати.50 хвилин документального кіно, знятого за якістю кадру, звуку й саундтреку на рівні ігрового. Кадри з нагрудних камер тягнуть тебе всередину операцій — без фільтрів і прикрас. Дивишся на одному подиху.Фільм говорить одразу до двох аудиторій.До суспільства, зокрема до потенційних новобранців: ми не народилися рексами війни — ми такими стали. І вас навчимо.І до всіх військових — від солдата до майора чи полковника: ось так має будуватися підготовка, робота з людьми, виконання задач. Не «на в…бись», не «для відписки». А по-справжньому. Від душі.Це кіно повертає до сенсів, закладених у присязі. Але без пафосу і позолоти, а через мат, реальність і ставлення до справи.Після прем’єри, побувши зірками кілька годин, вони роз’їхались по своїх напрямках. Робити те, що вміють найкраще: вбивати ворога.https://youtu.be/dToTd7g5Wqc?si=jd0xC6MMyuttMGhq