Того дня була така погода, яку в Україні називають одним словом —мерзопакосна.

Дощ лив, то припускаючи, то трохи сповільнюючись. Земля перетворилася на багнюку. Я ступала по доріжках, прокладених у нашому таборі біженців, але після багатьох днів дощів вони перетворилися на величезні калюжі. Мої кросівки миттєво промокли.

Настрій у всіх, хто того дня вийшов з автобуса, був однаковий. Такий самий, як і погода. Хотілося плакати і сховатися в сухому теплому місці.

Замість цього нам видали спальники і чашки. Все це треба було повернути після перебування в таборі. Нас розподілили по наметах.

Так почалося моє знайомство з Ірландією.

І от сьогодні три роки, як я тут. Чи великий шлях я пройшла за ці три роки?
Не знаю.
Мабуть, найбільше мене штовхала рухатися далі неможливість повернутися. Коли в тебе немає вибору, ти просто продовжуєш робити крок за кроком.

За ці три роки я шість разів переїжджала по Ірландії. І зараз у мене найкраще житло і найкраща робота з усіх, що тут були.

А починалося все з наметів, нагадаю.
І моя перша офіційна робота була такою, що нікому не побажаєш. Ще й із creepy boss.

Тому, якщо вам зараз здається, що ваше життя склалося якось не так, озирніться назад.
Не на те, чого ви ще не досягли.
А на те, звідки ви прийшли. Який шлях ви вже подолали. Чи зміг би хтось інший його повторити?

Згадайте себе два-три-чотири роки тому. Той день, коли ви тільки приїхали.
Скільки разів ви думали, що не впораєтеся, — і впоралися.
Скільки рішень прийняли, не маючи жодної впевненості, що вони правильні.
Скільки разів починали спочатку.

Можливо, ви самі ніколи не замислювалися, на що насправді здатні. Які величезні сили заховані всередині вас.

Іноді ми дізнаємося про них тільки тоді, коли потрапляємо в жахливі обставини. Коли немає часу довго думати. Коли рішення треба приймати тут і зараз.

Коли все добре, людині часто просто не потрібно нічого змінювати. Немає ні бажання, ні причини рухатися кудись далі. І тільки коли стає нестерпно погано — ми починаємо рухатися.

Іноді варто озирнутися не для того, щоб згадати, як було важко. А щоб побачити, як далеко ти вже зайшов🫶

#особисте