Ірландія для українців | Прокидаюсь зранку, йду варити каву і розбирати посудомийку. Нічний тар...

Прокидаюсь зранку, йду варити каву і розбирати посудомийку. Нічний тариф на електрику вигідніший, тож робот пилесос, пралка і посудомийка вмикаються після одинадцятої.Відкриваю двері на кухню, а там... пірʼя, кров тягнеться плямами до сітін-рум і всюди сліди вбивства.Алекс пішов на роботу, бачу його кинуту чашку і відкриті двері на задній двір. Тобто Ліпшен вже сходив на полювання і приніс здобич. Двері кухні були зачинені, тож до хазяїна він трофей не доніс. Поклав тут.Я забула про каву і взагалі куди йшла. Думаю: зараз Конор як побачить кроваву сцену і мертву пташку, знов впаде в депресію. А він тільки повернувся до життя. Слава Богу.Ну і давай я ті сліди замітати. Як у тріллері якомусь. Кличу Ліпшена (от назвав кота по-німецькі - будь ласка, отримай Гітлєра). Приходить. На вусах кров не обсохла. Його очі не виказували жалю — лише холодний розрахунок навмисного вбивства. Пишу в загальному чаті : ⁃ Добрий ранок, хлопці. Наш мисливець приніс нову здобич. Труп на вулиці. Побігла на англійську. Мені ніколи, закопайте самі. Цілий день в нас тривала переписка що з ним робити, з цим хижаком - мисливцем. На вечір #моимальчики вирішили, що треба повезти обох котів до ветеринара, зробити інʼєкції. Чи то від сказу, чи від блох. Щось дуже потрібне для котів, які весною раптово перетворились з домашніх на дворових. Тепер у нас сезон вакцинацій. Вгадайте хто їм робить ті уколи в загривок? Як подивишся на відео - такі милі і любʼязні.