Ірландія для українців | Серед ночі третього дня я прокинулась від голосного завивання Ліпшена....

Серед ночі третього дня я прокинулась від голосного завивання Ліпшена. Не одразу зрозуміла що за звуки і де я. Потім пішла подивитись що з ним таке. У котів автоматичні туалети, кормушка по таймингу і питний фонтанчик. Що йому треба? Продовження історії. Початок тутЛіпшен сидів біля вхідних дверей і протяжно вив. Відчинила двері. Нікого. Обійшла будинок. Нічого. Потім сіла на веранді і прислухалась до звуків. Четверта ранку. В такий час лише окупанти атакують. З-під землі донеслось тихесенько "няв"Вмикнула вуличне світло і почала шукати. Мявкання посилились, але йшли десь знизу. Веранда побудована на досках, звук десь під тією підлогою. Якщо це Барон, то як він туди потрапив? Розбудила Алекса. Він розмовляє російською, можна швидко пояснити що сталось. Вибігли на вулицю вдвох. Другого кота закрили, щоб теж не втік за компанію. Звуки чули, але нікого не бачили. Чим можна зламати підлогу? Тільки переїхали в новий будинок, з інструментів - ополовник і кухонні ножі. Спробували руками, де там! Прибито насмерть. Як витягти кота. На всі "кис кис" не вилазить, і взагалі не зрозуміло як він туди потрапив. Обшукали кругом - норки чи ямки ніде не має. Розбудили Конора. Операція по витягненою кота з-під землі тривала ще годину. Конор майже плакав. Я зрозуміла, що #моимальчики якось зовсім не хлопці, тому прийняла рішення за них. Відправила обох в будинок, вимкнула все вуличне світло, залишила миску з кормом біля вхідної двері і сіла чекати в повній темряві. Наляканий голодний кіт сам вилізе. Рано чи пізно. Головне - він вже тут, на подвірʼї. Двері також залишила відчиненими. Моя приманка спрацювала. Барон повернувся весь тремтячий і брудний. Безперестанно плакав і жалівся на свої вуличні пригоди. Накинувся на миску, все зʼїв і продовжував протяжно вити. Тут вже вибігли хлопці обіймати гульону. А потім обіймали мене. Як рятівницю. Конор сказав на емоціях, що я найкраща жінка в світі і його особистий герой☺️ З того часу ми почали товаришувати. А котам купили gps трекери на майбутнє. Тепер вони з нашийниками і можна відслідкувати куди ділись, скільки годин на добу сплять і все інше🙃Взагалі, котяче життя чудове. Як з такого раю можна було втекти?