🇯🇵🛳 Японія допускає відправку Сил самооборони до Ормузької протоки після припинення вогню💬 Міністр закордонних справ Японії Тошіміцу Мотегі заявив про можливість відправки Сил самооборони Японії до Ормузької протоки для проведення операцій з розмінування у разі досягнення припинення вогню між Іраном, США та Ізраїлем. За його словами, японські технології у цій сфері є одними з найкращих у світі, а рішення залежатиме від подальшого розвитку ситуації.❗️ Мотегі також зазначив, що під час нещодавніх переговорів у Вашингтоні президент США Дональд Трамп із розумінням поставився до юридичних обмежень Японії щодо застосування своїх сил за кордоном. Водночас він підкреслив, що жодних конкретних домовленостей щодо участі Японії у військових операціях досягнуто не було.🇺🇸🇮🇱⚡️🇮🇷 Загострення конфлікту після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого вже впливає на глобальну безпеку та енергетичні ринки. Для Японії це питання має особливе значення - понад 90% імпорту нафти країни проходить саме через Ормузьку протоку.
🇯🇵🇺🇸 У Японії спалахнула суперечка через плани дозволити експорт летальної зброї⚡️ У Японії загострилася політична дискусія щодо можливого зняття обмежень на експорт летальної зброї. Представник партії Комейто Макото Нішіда під час засідання парламенту закликав прем’єр-міністерку Санае Такаїчі переглянути курс уряду, застерігши від перетворення країни на державу, що заробляє на продажі озброєнь.🗣 Як аргумент він навів позицію колишнього прем’єра Кіїчі Міядзави, який ще у 1976 році заявляв, що Японія не повинна «опускатися до рівня» отримання прибутку від експорту зброї. Нішіда також апелював до громадської думки, де зберігається значна обережність щодо таких змін, і поставив питання, чи не ризикує країна пожертвувати принципами миру заради економічної вигоди.⛩ У відповідь Такаїчі заявила, що світ змінився, а Японія має зміцнювати партнерства та стримування в регіоні. Вона наголосила, що розвиток оборонної промисловості сприяє технологічному прогресу та економічному зростанню, а уряд готується вже найближчим часом переглянути правила експорту озброєнь, фактично відкривши шлях до їх повної лібералізації.
🇯🇵👀🇺🇦🇷🇺 Як у Японії дивляться на переговори між Україною та росією🤷♂️ Я тут просто рискав по японським медія в пошуках чогось цікавого і наткнувся на статтю NHK про мирні і у мене виникло певне питання: "А що взагалі японці за це думають?". 🤔 Відверто скажу, рідко коли обговорюю нашу війну з японськими експертами, тільки якщо тема заходить в це русло, тому й самому було цікаво. Тому я тут прошерстив декілька статей, перепитав знайомих експертів, які були наразі в доступі і прийшов до певного результату - без ілюзії. ⛩ Японці подають тему переговорів максимально стримано: без очікувань “швидкого миру” і без драматизації. У цьому відчувається доволі холодний, майже технократичний підхід - переговори розглядаються не як шлях до завершення війни, а як один із інструментів у довшій геополітичній грі.💬 У матеріалах і коментарях експертів регулярно прослизає одна й та сама думка: позиції Києва і москви залишаються настільки далекими, що говорити про реальний компроміс поки що не доводиться. Тому сам факт переговорів сприймається радше як спроба виграти час, перегрупуватися або перевірити реакцію партнерів, ніж як серйозна передумова миру.🇺🇸 Окрема увага відводиться ролі США. Японські аналітики прямо прив’язують перспективи будь-якого діалогу до Вашингтона: наскільки активною буде підтримка України, чи зміниться фокус американської зовнішньої політики, і чи не виникне спокуса “заморозити” конфлікт. Від цього, по суті, залежить і те, чи будуть переговори мати хоч якийсь зміст. Не зовсім тут з ними згоден, так як переговори можуть проводитися і без участі Штатів, однак нехай.❗️ При цьому в Японії досить чітко проговорюють ризик так званого “поганого миру”. Ідея домовленостей, які можуть зафіксувати територіальні втрати України, сприймається критично - не лише з точки зору справедливості, а й як небезпечний сигнал для інших регіонів. У Токіо це читається через власну призму: будь-який успіх силового перегляду кордонів автоматично піднімає ставки в Азії.✏️ Тому загальне враження від японського дискурсу таке: переговори - це не фінал історії, а лише один з епізодів. І поки баланс сил на полі бою не зміниться, очікувати від них чогось більшого, ніж політичний маневр, у Японії не поспішають.
🇯🇵⛩🇳🇿 Нова Зеландія розглядає японські фрегати класу Могамі як заміну свого флоту🛳 Нова Зеландія продовжує оцінювати варіанти заміни своїх фрегатів класу ANZAC, і серед головних претендентів опинилися японські кораблі класу Могамі та британський проєкт Type 31. Остаточне рішення планується ухвалити до середини 2030-х років, але аналітики вже бачать сильні аргументи на користь японської пропозиції.🇦🇺 Потенційний вибір на користь "Могамі" може повторити рішення Австралії, яка раніше уклала угоду з Mitsubishi Heavy Industries на будівництво 11 модернізованих фрегатів. Очікується, що частина кораблів буде побудована в Японії, а інші - на австралійських верфях, що відкриває можливості для регіональної кооперації.🤝 Політичний сигнал до зближення також пролунав після зустрічі міністрів оборони та закордонних справ Нової Зеландії й Австралії, де сторони домовилися поглибити військову співпрацю та розвивати спільні можливості до 2035 року. Це може означати курс на уніфікацію озброєнь і техніки, що підвищить сумісність між військово-морськими силами двох країн.🤷♂️ Водночас британський варіант залишається привабливим через нижчу вартість і перевірену конструкцію, однак японські фрегати виграють за рахунок перспектив співпраці, спільного навчання та технічної синергії. Додатковим фактором є зміцнення оборонних відносин між Японією та Новою Зеландією на тлі зростання активності Китаю в регіоні.
🇬🇧⚡️🇨🇳 Британія підозрює Китай у використанні закону про доступ до інформації для збору розвідданих✏️ Британські чиновники висловлюють занепокоєння, що Китай може використовувати закон про свободу інформації для збору відкритих даних, які у сукупності здатні розкрити чутливі аспекти оборони та національної безпеки. Урядові джерела вважають, що зафіксовано системний характер запитів, які стосуються оборонної тематики та можуть бути пов’язані з Пекіном.💬 Йдеться про закон, запроваджений за прем’єрства Тоні Блейра у 2000 році, який зобов’язує державні органи надавати незасекречену інформацію. Хоча заявники повинні вказувати ім’я та адресу, на практиці перевірка особи майже не здійснюється, що ускладнює визначення реального походження запитів.❗️ У британському політикумі вже лунають заклики посилити контроль. Зокрема, депутатка Алісія Кірнс наголосила на необхідності закрити цю лазівку, щоб запобігти використанню системи іноземними державами під виглядом звичайних громадян.🤷♂️ Основна загроза полягає не в окремих даних, а в їх поєднанні - так званий "мозаїчний ефект", коли дрібні фрагменти інформації дозволяють скласти повну картину. Запити можуть стосуватися оборонних програм, кіберінфраструктури чи співпраці держави з університетами та бізнесом.👀 Уряд Великої Британії вже розглядає можливість посилення захисних механізмів, хоча офіційно не підтверджує підозри щодо Китаю. Водночас подібна діяльність складна для виявлення, адже збір незасекреченої інформації часто не порушує закон, але може мати серйозні наслідки для національної безпеки.
🇺🇸🇨🇳 Трамп може відкласти саміт із Сі через ситуацію в Ормузькій протоці🗣 Президент США Дональд Трамп заявив, що може відкласти запланований саміт із лідером Китаю Сі Цзіньпіном, якщо Пекін не допоможе забезпечити безпечне судноплавство в Ормузькій протоці. Візит Трампа до Китаю запланований на 31 березня - 2 квітня, однак ескалація навколо Ірану та блокування енергетичних маршрутів через протоку створили серйозні перебої у світових поставках нафти й газу.🇺🇸 У інтерв’ю Financial Times Трамп заявив, що країни, які отримують вигоду від транспортування енергоносіїв через Ормузьку протоку, повинні допомагати контролювати безпеку в регіоні. Він окремо згадав Китай як одного з найбільших імпортерів близькосхідної нафти та зазначив, що хотів би зрозуміти позицію Пекіна до проведення саміту. За його словами, до запланованої зустрічі ще є час, і через це Вашингтон може змінити свої плани.🗣 Пекін у відповідь закликав до припинення військових операцій і наголосив, що напруженість у регіоні вже негативно впливає на глобальні енергетичні поставки та стабільність. Китайські коментатори також звинуватили Вашингтон у спробі втягнути інші країни у конфлікт, який, на їхню думку, став наслідком ударів США та Ізраїлю по Ірану. На цьому тлі майбутній саміт між Трампом і Сі може опинитися під питанням.
🇺🇸🇨🇳 США та Китай відновлюють торгові переговори у Парижі напередодні саміту Трамп - Сі🤝 Міністр фінансів США Скотт Бессент 15-16 березня проведе переговори з віцепрем’єром Державної ради Китаю Хе Ліфеном у Парижі. До зустрічі також приєднається торговий представник США Джеймісон Грір. Діалог відбудеться напередодні запланованої зустрічі президента США Дональда Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном, яка має пройти наприкінці березня у Пекіні.🗣 Паризькі переговори стануть продовженням серії контактів між економічними представниками двох країн, які останніми місяцями регулярно проходили у європейських столицях. Раніше саме ці переговорники досягли торгового перемир’я після того, як адміністрація Трампа запровадила масштабні тарифи на китайський імпорт, а Пекін відповів обмеженням експорту рідкоземельних металів і магнітів.📉 Тимчасова домовленість знизила екстрені американські тарифи на китайські товари приблизно до 20% та частково відновила постачання стратегічних ресурсів. Водночас правова ситуація ускладнилася після того, як Верховний суд США визнав запроваджені Трампом надзвичайні тарифи незаконними. Паралельно Вашингтон уже ввів новий універсальний тариф у 10% на імпортні товари, посилаючись на необхідність скорочення дефіциту торговельного балансу.👀 Переговори у Парижі можуть визначити подальший курс економічних відносин між двома державами та підготувати можливі домовленості для саміту Трамп - Сі. 🤷♂️ Втім через геополітичну напруженість, зокрема війну навколо Ірану, очікувати проривних результатів поки складно - найімовірніше лідери обмежаться підтвердженням торгового перемир’я та наміром продовжити переговори.
🇨🇳🛢 Китай збільшує стратегічні запаси нафти 🛢 Китай планує розширити свої стратегічні запаси нафти, будуючи нові та розширюючи існуючі державні сховища. Ініціатива закладена у новий п’ятирічний план розвитку країни, що почне діяти з 2026 року і був представлений на сесії Всекитайських зборів народних представників у Пекіні. Деталі майбутніх обсягів запасів поки що не розголошуються. 👀 За оцінками аналітичної компанії Kpler, на початку 2026 року китайські нафтові резерви вже перевищували 1,2 млрд барелів, що відповідає приблизно чотиримісячному запасу споживання. Китай є найбільшим у світі імпортером нафти - близько 70% внутрішнього споживання забезпечується за рахунок імпорту, тому питання енергетичної безпеки залишається критично важливим для економіки країни. ⚡️🇮🇷 Поштовхом до посилення енергетичної стратегії стали зокрема напруженість навколо Ірану та проблеми з проходженням танкерів через Ормузьку протоку. Через цю морську артерію проходить приблизно половина морського імпорту нафти Китаю, тому будь-які перебої можуть серйозно вплинути на постачання енергоресурсів до країни. 🤷♂️ Водночас новий план передбачає не лише накопичення запасів, а й поступову трансформацію енергетики. Китай планує утримувати видобуток нафти на рівні близько 200 млн тонн на рік і значно розширити виробництво електроенергії з відновлюваних та ядерних джерел, щоб зменшити залежність від викопного палива та задовольнити зростаючий попит на електроенергію в економіці.
🇯🇵 Японія розглядає націоналізацію заводів боєприпасів для посилення обороноздатності👀 Уряд Японії розглядає можливість націоналізації підприємств із виробництва боєприпасів, які надалі працюватимуть під управлінням приватних компаній. Така схема, відома як модель GOCO (government-owned, contractor-operated), передбачає, що заводи належатимуть державі, але їх експлуатацію здійснюватимуть приватні підрядники. Метою ініціативи є гарантування стабільного постачання боєприпасів для Сил самооборони Японії у разі затяжних військових криз.🗣 Проєкт активно обговорюють уряд і правляча коаліція у складі Ліберально-демократичної партії Японії та партії Nippon Ishin. Міністерство оборони вже почало консультації з виробниками боєприпасів щодо можливого переходу до нової системи. Очікується, що відповідна політика буде закріплена під час оновлення трьох ключових документів національної безпеки - Стратегії національної безпеки, Оборонної стратегії та Програми нарощування оборонних можливостей.🤷♂️ Однією з головних причин такого кроку стала обмежена виробнича спроможність японських компаній. За словами колишнього міністра оборони, у разі великої кризи Японія може швидко вичерпати свої запаси боєприпасів. Виробники не поспішають розширювати виробництво через низьку рентабельність цього сегмента.🇺🇸 Модель GOCO має дозволити уряду контролювати обсяги виробництва, тоді як приватні компанії забезпечуватимуть технологічну експертизу та ефективність виробничих процесів. Подібна система вже використовується у США, де на таких підприємствах виробляють артилерійські снаряди та винищувачі F-35 Lightning II.🇺🇦 Додатковим стимулом для реформ стала війна в Україні, яка продемонструвала критичну важливість стабільних поставок боєприпасів. Україна, зокрема, стикається з гострою нестачею 155-мм артилерійських снарядів і ракет до систем Patriot, що значно ускладнює стримування російських сил.🤔 Втім, реалізація ініціативи стикається з низкою проблем. Уряд розглядає можливість об’єднання ординарних підрозділів різних оборонних компаній, однак виробники не демонструють зацікавленості у злиттях. Компанії на кшталт Komatsu Ltd., Daikin Industries Ltd. та Asahi-Seiki Manufacturing Co. спеціалізуються на різних типах боєприпасів, тому не є прямими конкурентами і не бачать очевидних вигод від консолідації.💸 Ще одним викликом є фінансова сторона проєкту. Викуп виробничих потужностей може вимагати значних державних витрат, а для створення постійної системи GOCO необхідно змінити закон 2023 року, який наразі дозволяє уряду лише тимчасово брати під контроль оборонні виробництва. Очікується, що відповідні законодавчі поправки уряд внесе до парламенту наступного року.🔥 Ініціатива також викликає політичні суперечки. Критики вважають, що повернення державного контролю над виробництвом боєприпасів може підірвати післявоєнні пацифістські принципи Японії. Деякі експерти застерігають, що курс уряду на розширення військових можливостей без чіткої дипломатичної стратегії може змінити баланс японської безпекової політики та викликати занепокоєння у регіоні.
Японія розгортає перші ракети великої дальності: техніка прибуде до гарнізону Кенґун вже 8 березня.Сухопутні сили самооборони Японії готуються до першого розгортання ракет великої дальності, що дозволять реалізувати стратегію «здатності до контрудару» по ворожих базах.Пізно ввечері 8 березня військові планують доставити пускові установки на територію гарнізону Кенґун у префектурі Кумамото. Протягом місяця фахівці проведуть технічне обслуговування обладнання та навчання особового складу, щоб повністю завершити розгортання до кінця березня.Гарнізон Кенґун отримає на озброєння ракетні системи Type 12 із ракетами #12SSM-ER та дальністю польоту понад 1000 кілометрів. Процес транспортування розпочали 7 березня з території гарнізону Фуджі у префектурі Шідзуока, де базуються науково-дослідні підрозділи сухопутних сил. Техніку доправляють до Кумамото комбінованим шляхом — морем та суходолом.Уряд Японії офіційно закріпив право на володіння потенціалом для контрудару у трьох засадничих документах з національної безпеки ще наприкінці 2022 року. Теперішнє розгортання стане практичним кроком у реалізації цієї оборонної стратегії.軍事日本 ❁｜Military Japan ❁
TGLIST.COM.UA
