Глибоко співчуваємо родині та близьким Андрія Парубія.Сьогодні ввечері на своїй сторінці у Fb засновник міжнародної розвідувальної спільноти InformNapalm Роман Бурко написав власні спогади, пов'язані з паном Андрієм:"Сьогодні зі стрічки новин я з сумом дізнався про смерть Андрія Парубія.Ми не були особисто знайомі, точніше, ми спілкувались лише одного разу телефоном, 1 березня 2014, коли я зі своїми друзями, українськими моряками, був у Севастополі. Через інших моїх друзів-майданівців 1 березня я передавав інформацію про пересування російських військових без розпізнавальних знаків і що капітан 3 рангу Денис Березовський, якого щойно наказом з Києва призначили Командувачем ВМС України, вже став зрадником і переметнувся на бік Росії. Зрештою, друзі з Майдану, які дізнались про це, досить швидко вийшли на Андрія Парубія (який на той час був вже секретарем РНБО) і передали йому цю інформацію. Андрій Парубій особисто передзвонив мені та спитав про ситуацію, я повторив йому, що Березовський – зрадник і те, що його зараз з Києва призначили Командувачем ВМС деморалізує весь особовий склад ВМС, офіцери не розуміють, що відбувається, при цьому російські війська блокують частини, але немає ніяких вказівок. Андрій Парубій уважно вислухав і сказав "тримайтеся", а також запитав "чи можна буде дзвонити й уточнювати ситуацію?". Я відповів, що не тільки можна, а навіть – треба, тільки попросив зняти в першу чергу зрадника з командування ВМС України. Від цього залежало як швидко ми будемо втрачати людей, які вірять в Україну і готові чинити спротив. Зрештою, більше Парубій мені не дзвонив і не реагував на SMS з інформацією про російські штурми та виїзди колон російських бронеавтомобілів "Тигр" з "Лазаревських казарм" у Севастополі. Щоправда, на ранок 3 березня 2014 нам дійшла інформація, що Дениса Березовського все ж таки зняли з посади Командувача ВМС. Не знаю, чи це була заслуга пана Андрія, чи просто так склалися обставини та до якогось іншого високопосадовця у Києві дійшло, що зрадники не мають керувати флотом у такі часи.Світла пам'ять Андрію, з яким я, на жаль, не був особисто знайомий і не шукав можливості особисто зустрітись вже після виїзду з Криму. Шкодую, що так і не встиг познайомитись і розпитати його чи це він допоміг оперативно зняти Березовського? Та я запам'ятаю його як єдиного з тих політичних постатей, кому тоді довіряли мої друзі майданівці з Києва, і хто знайшов хоча б 10 хвилин, щоб вислухати звичайного українця, який ділився оперативними даними про ситуацію у ще не окупованому, але вже буремному Севастополі. Глибоко співчуваю родині та близьким Андрія Парубія.І хай винні у його вбивстві понесуть суворе покарання.Вічна пам'ять"