БОГДАН БАЛАГУРА❕

🥀Війна знову забрала життя нашого земляка. Святослав Вікторович Дудар загинув, захищаючи Україну, залишивши рідних, друзів і всю громаду у скорботі.Святослав народився 31 січня 1990 року в селі Денихівка. Після закінчення місцевої школи навчався в Маслівському аграрному технікумі, а потім закінчив Білоцерківський аграрний університет за спеціальністю менеджмент. Після навчання працював шеф-кухарем у ресторані в м. Київ. У липні 2022 року Святослав  був мобілізований до лав Збройних Сил України. Наш земляк самовіддано і чесно виконував свій військовий обов'язок, користувався повагою у своїх бойових товаришів. Керівництво відзначило Святослава почесним нагрудним знаком  "Сталевий хрест".Та, на жаль, 1 квітня 2026 року під час виконання оперативно-бойового завдання в районі населеного пункту Тарасівка Синельниківського району на Дніпропетровщині Святослав Дудар загинув. У глибокій скорботі залишилися мама Оксана Анатоліївна, батько Віктор Іванович, брат Олександр.ЗБІР КОШТІВ ДЛЯ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ РОДИНІ НАШОГО ЗЕМЛЯКА!💳 Реквізити картки4731219650141082Від імені усіх жителів громади висловлюю щирі слова співчуття  рідним та близьким Святослава. Нехай  Господь Бог допоможе вам пережити цю тяжку втрату. 🇺🇦ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЮ!

🥀 Ще одна сумна звістка для нашої громади — захищаючи Україну від російських агресорів, загинув Володимир Михайлович Гоменюк. Він народився 4 березня 1977 року в Тетієві, тут закінчив школу та навчався в Тетіївському ПТУ, де здобув фах штукатура-плиточника. У 1995 році пройшов строкову військову службу, після чого повернувся до рідного міста, працював різноробочим у радгоспі "Тетіївський". Згодом працював на різних роботах у місті Київ. Останнім часом Володимир Гоменюк проживав у селі Кошів. 18 грудня 2025 року він був мобілізований до Збройних Сил України, де чесно і самовіддано виконував свій військовий обов'язок. На жаль, 1 квітня 2026 року наш земляк загинув під час виконання бойових дій у районі населеного пункту Прокопівка Новгород-Сіверського району на Чернігівщині. Залишилися в глибокій скорботі доньки Катерина та Леся, онук Тимофій.Для фінансової допомоги родині загиблого відкрито збір коштів:Реквізити картки:4441114428559411Від імені усіх жителів громади висловлюю щирі слова співчуття  рідним та близьким Володимира Михайловича. Нехай  Господь Бог допоможе вам пережити цю тяжку втрату. 🇺🇦ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЮ!

З невимовним болем громада отримала сумну звістку - загинув наш земляк, Андрій Олегович Біляков.Андрій народився 11 квітня 1997 року у селі Високому. Закінчивши місцеву школу, навчався в ДНЗ "Київське регіональне вище професійне училище будівництва", а потім здобув освіту  інженера-будівельника у Київському національному університеті будівництва і архітектури.Після завершення навчання працював у Києві прорабом на будівництві. 21 вересня 2024 року Андрій був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він мужньо й самовіддано виконував свій військовий обов'язок. Під час виконання бойового завдання 16 листопада 2024 року Андрій зник безвісти поблизу населеного пункту Дальнє Донецької області. На жаль, нині офіційно підтверджено факт його загибелі того ж дня.Навіки у скорботі залишилися мама Олена Семенівна, батько Олег Леонідович, брат Микола. Для фінансової допомоги родині загиблого відкрито збір коштів:Реквізити картки: 4149499086579529Андрій Біляков назавжди залишиться у наших серцях - як Людина з великої літери і справжній Захисник України. Шкода, що його життя так рано обірвалося...Вічна пам’ять і слава Герою!

Провів комунальну нараду з керівниками служб та підприємств громади.Маємо на цей рік амбітні плани для кожного комунального підприємства і спільними зусиллями будемо їх втілювати в життя. Ключові напрямки роботи:• Стійкість підприємств під час відключень електроенергії — робимо акцент на встановленні сонячних панелей, акумуляторів та когенераційних установок.• Оновлення техніки — плануємо закупівлю самоскида, КДМ та екскаватора.• Водопостачання — продовжуємо будівництво водогонів в місті та селах громади.• Тепломережа — встановлення когенераційної установки та нового котла для забезпечення стабільного опалення багатоквартирних будинків.• Благоустрій — встановлення нових сміттєвих контейнерів у населених пунктах громади та системна робота з прибирання.• Дороги — підготовка до ремонту, нанесення розмітки та прибирання вуличного змету.Також обговорили поточні питання: утримання житлового фонду, роботу вуличного освітлення та підготовку до весняно-літнього періоду.Плани дійсно амбітні. Попереду багато роботи — і будемо робити все, щоб громада ставала більш комфортною та впорядкованою.

Рік тому, виконуючи бойове завдання у населеному пункті Гоголівка, Курської області, загинув Руслан Романович Федорчук – вірний син України, люблячий батько, син, брат. Йому було лише 27 років.Руслан народився 10 вересня 1997 року в місті Тетіїв. Навчався у школі №3, після дев’ятого класу вступив до Маслівського аграрного технікуму, а згодом продовжив освіту в Білоцерківському університеті, де здобув фах агронома. Працював у різних місцях, останнім часом – у Києві.31 жовтня 2024 року Руслан був мобілізований до лав Збройних Сил України. Він без вагань став на захист рідної землі, вірно служив своїй країні та побратимам. На жаль, війна обірвала його молоде життя…Руслан Федорчук був нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня посмертно.Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Руслана. Втрата такої людини – невимовний біль для сім’ї, друзів і всієї громади. Він віддав своє життя, захищаючи Україну, і назавжди залишиться в нашій пам’яті як справжній Герой.Вічна пам’ять і слава нашому земляку!🇺🇦

Дорогі жінки, мешканки нашої громади, щиро вітаю вас із вашим святом!8 Березня — це не  «день весни та краси» з радянського минулого. Це свято визнане ООН як Міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир.  Коріння цього свята — у протестах жінок  різних країн за право голосу, гідну оплату та умови праці. Ця боротьба за людську гідність розпочалася задовго до появи радянського режиму.Сьогодні в Україні ми нарешті повертаємо святу його первісний зміст. Ми говоримо про суб’єктність жінки, про її неймовірну силу, професійні здобутки та право самостійно обирати свій шлях. Це день солідарності та вдячності за те, що голос кожної з вас має значення.Квіти — це лише приємний жест. Але головний меседж сьогодні — це визнання вашого неоціненного внеску в розвиток нашої громади, науки, культури та, що найважливіше сьогодні, — в оборону нашої країни. Шановні жінки! Нехай цей день буде нагадуванням про вашу мудрість та право бути собою. Бажаю, щоб кожен ваш крок був впевненим, а мрії не мали обмежень. Нехай навколо панує щирість, а серце наповнюється спокоєм та натхненням до досягнення нових висот!

🥀З глибоким сумом повідомляємо про непоправну втрату для нашої громади…4 березня 2026 року в місті Ізюм Харківської області, від ворожої кулі, загинула військовослужбовиця, медик Збройних Сил України Тетяна Вячеславівна Мазуренко.Тетяна народилася 12 березня 2003 року в селі Погреби. Навчалася у Кашперівській школі, де закінчила 11 класів. Після школи вступила до Білоцерківського медичного коледжу, де здобула спеціальність акушерсько-лікувальна справа.Після завершення навчання працювала у стоматологічній клініці в місті Київ. Та коли країна потребувала захисту, Тетяна зробила свідомий вибір - 10 серпня 2025 року підписала контракт та вступила до лав Збройних Сил України. Служила медиком, рятуючи життя українських захисників.🕯️Їй було лише 22…Ще зовсім юна, з мріями, планами та цілим життям попереду. У віці, коли люди будують майбутнє, закохуються, подорожують і просто живуть — вона зробила свій вибір.Вона боролася за нашу свободу, за наше небо, за наше завтра.У загиблої залишилися батьки - тато, військовий Вячеслав Костянтинович, мама Тетяна Анатоліївна, сестричка Катруся, бабусі Галина та Ганна, дідусь Анатолій.ЗБІР КОШТІВ ДЛЯ ФІНАНСОВОЇ ДОПОМОГИ РОДИНІ НАШОГО ЗЕМЛЯКА!💳 Реквізити картки4790729936204676Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким загиблої. Разом з вами схиляємо голови у скорботі.Світла пам’ять та вічна шана Героїні, яка віддала своє молоде життя за Україну…

‼️УВАГА, АУКЦІОН ПРОДАЖ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА    Виконавчий комітет Тетіївської міської ради повідомляє:12 березня 2026 року, об 11 год.30 хв., в електронній торговій системі АТ «Прозорро. Продажі» відбудеться електронний аукціон з  продажу об’єкта комунальної власності Тетіївської міської територіальної громади – нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Соборна, 11 м. Тетіїв,  Білоцерківський район, Київської області.🏚Будівля розташована в центрі населеного пункту на земельній ділянці площею 0,071 га. 💰Стартова ціна об’єкта приватизації – 1 720 810,00 грн (без ПДВ).Розмір гарантійного внеску: 344 162,00 грн.Розмір реєстраційного внеску: 1729,40 грн. 📌Фізичним та юридичним особам для участі в електронному аукціоні та для одержання детальної інформації щодо об’єкта приватизації необхідно перейти за посиланням: https://prozorro.sale/auction/SPE001-UA-20260221-23521/☎️Отримати більш детальну інформацію щодо продажу об’єкта можна за тел.(04563) 13092 - сектор комунального майна виконавчого комітету Тетіївської міської ради), контактна особа: Інна Володимирівна - тел.0973999950   Оглянути об’єкт приватизації можна в робочі дні за місцем його розташування (тел.0689573689), Шмаркатюк Віктор Петрович).

Сьогодні - одинадцята річниця з дня загибелі нашого земляка, учасника АТО Романа Васильовича Горбенка.Народився він 1 березня 1974 року в селі Стадниця у сім’ї робітників. Після закінчення в 1991 році місцевої школи та здобувши у Вінниці спеціальність електрика, пішов працювати на Стадницький спиртовий завод. Через 4 роки був призваний на строкову військову службу, по закінченні якої повернувся в рідне село.26 серпня 2014 року Роман Горбенко був мобілізований до війська. Після навчання та підготовки він у складі 30-ї окремої механізованої бригади був направлений до зони бойових дій на сході України. Був заступником командира бойової машини-навідником-оператором.Загинув 4 березня 2015 року під час ротації особового складу в результаті обстрілу БМП в районі смт. Луганське Донецької області.Указом Президента України № 553/2015 від 22 вересня 2015 року, за мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).Вічна пам'ять Герою, а його рідним - наші глибокі співчуття!

🥀🕯Рік тому наша громада  втратила справжнього Героя, військовослужбовця, оператора БПЛА, Віктора В’ячеславовича Педака.Віктор народився 26 січня 1989 року в Києві, але його родина  - уродженці села Погреби. Все, за що брався, робив із душею – у бізнесі, у дружбі, у сім’ї. Був власником закладу харчування. Життя не раз випробовувало його на міцність, але Віктор завжди обирав любов і відповідальність. Коли єдина рідна людина – його бабуся – залишилася без догляду, він без вагань покинув усе і переїхав у Погреби, аби бути поруч.А коли в країну прийшла війна, він знову не міг залишитися осторонь. 3 червня 2024 року Віктор мобілізувався і став пілотом ударного підрозділу БПЛА на Покровському напрямку.  8 жовтня 2024 року Віктор одружився з коханою дружиною Анною. Вони мріяли про майбутнє, будували плани, чекали на спільне щасливе життя.Але 24 лютого 2025 року його життя обірвалося. Під час виконання бойового завдання у населеному пункті Новосергіївка Покровського району Віктор загинув від ворожого FPV-дрона. Загинув як воїн, як захисник, як людина, яка до останнього подиху була вірною своїй країні.Щиро співчуваю рідним і близьким Віктора. Немає слів, здатних вгамувати біль непоправної втрати. Вічна пам'ять і слава нашому Захиснику!